штовхан
ШТОВХАН, а, ч., розм. Короткий різкий удар кулаком, ногою; стусан. Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани (Мирний, IV, 1955, 29); За знаком сліпого Панько й Микита відтискають старосту, який теж не хоче пасти задніх,- до дверей. Двері відчинено. Штовхан коліном. Староста вилітає геть (Ю. Янов., І, 1954, 188); Туманними очима дивився на Миколу Іван Семенович: видно, не лише несподіваний штовхан, але й ще якісь думки не давали йому отямитися (Полт., Повість.., 1960,322); Кожного відпускника товариші зустрічали вигуками привітань, дружніми штовханами, гарячими потисками рук (Добр., Ол. солдатики, 1961, 33).
^ Давати (дати і т. ін. ) штовхана (штовханів) кому; Нагороджувати (нагородити) штовханами кого - бити когось короткими різкими ударами. [Петро:] Що ж то за бумага? Може, ще всякий учитель штовхана мені дасть, як прочита її! (К.-Карий, І, 1960, 68); Якийсь напівроздягнутий чоловік, без шапки й без пояса, намагався виплигнути з човна, але задунайці тягли його назад, нагороджуючи штовханами (Добр., Очак. розмир, 1965, 313); Покуштувати штовханів - бути побитим короткими різкими ударами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штовхан | штовхани |
Родовий | штовхана | штовханів |
Давальний | штовханові, штовхану | штовханам |
Знахідний | штовхан | штовхани |
Орудний | штовханом | штовханами |
Місцевий | на/у штовхані | на/у штовханах |
Кличний | штовхане | штовхани |