штукарський
ШТУКАРСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до штукар, штукарство. Що б не трапляло Олексі під руку - грубенька гілка чи просто кавалок дерева,- все це миттю вкривалося штукарським мереживом з зірочок та трикутників (Мур., Бук. повість, 1959, 99); Леонід Семенович і собі засміявся, але сміх його був не штукарський (Н.-Лев., IV, 1956, 83); Синки вербівських багатіїв дуже не любили Онопрія, а через нього й Кухтиного Карпа. Зараз, поглядаючи скоса на штукарські витівки Онопрія, вони виказували своє давне бажання провчити верховоду гультіпак, але боялися зв'язуватись (Іщук, Вербівчани, 1961, 24); Я відповів йому, що сюрреалізм, - один із тих «ізмів», якими у нас зовсім не цікавляться, що час усяких штукарських, далеких від життя чи й ворожих життю «ізмів» давно у нас минув, що ми маємо таку світлу, гостру, вивірену зброю, як соціалістичний реалізм (Рильський, IX, 1962, 15); Слово Шевченка сучасне і в тому розумінні, що воно докорінно заперечує декадентство, всілякі формалістичні викрутаси, штукарське знущання над змістом і формою поезії (Літ. Укр., 9.ІІІ 1964, 11).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | штукарський | штукарська | штукарське | штукарські |
Родовий | штукарського | штукарської | штукарського | штукарських |
Давальний | штукарському | штукарській | штукарському | штукарським |
Знахідний | штукарський, штукарського | штукарську | штукарське | штукарські, штукарських |
Орудний | штукарським | штукарською | штукарським | штукарськими |
Місцевий | на/у штукарському, штукарськім | на/у штукарській | на/у штукарському, штукарськім | на/у штукарських |