щасливити
ЩАСЛИВИТИ, влю; виш; мн. щасливлять; недок., перех. Робити кого-, що-небудь щасливим. Мав нахил він один - охоту дарувать, Щасливити людей (Рильський, Поеми, 1957, 230); Ми, повні сил і героїзму, Будуєм Мир - і ти, і я! Все швидше йде до комунізму Радянська здружена сім'я: Щасливить світ своїм походом, Землі дає життя і цвіт!.. (С. Ол., Вибр., 1959, 32).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щасливлю | щасливимо |
2 особа | щасливиш | щасливите |
3 особа | щасливить | щасливлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щасливитиму | щасливитимемо |
2 особа | щасливитимеш | щасливитимете |
3 особа | щасливитиме | щасливитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | щасливив | щасливили |
Жіночий рід | щасливила | |
Середній рід | щасливило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щасливмо | |
2 особа | щаслив | щасливте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | щасливлячи | |
Минулий час | щаслививши |