щемкий
ЩЕМКИЙ, а, е. Те саме, що щемливий. Мій супутник сміливо ступав до собаки і, простягаючи до нього руку, заговорив по-угорськи тихо і лагідно, з якоюсь щемкою тугою в голосі (Перв., Материн.. хліб, 1960, 89); Марат відчув, як давно не знане щемке тепло вливається йому в груди (Жур., Нам тоді.., 1968, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | щемкий | щемка | щемке | щемкі |
Родовий | щемкого | щемкої | щемкого | щемких |
Давальний | щемкому | щемкій | щемкому | щемким |
Знахідний | щемкий, щемкого | щемку | щемке | щемкі, щемких |
Орудний | щемким | щемкою | щемким | щемкими |
Місцевий | на/у щемкому, щемкім | на/у щемкій | на/у щемкому, щемкім | на/у щемких |