ЩОРАНОК, присл., розм. Те саме, що щоранку. І на плацу, коло криниці, де він ходив щоранок і щовечір води брати і де сходилось багато людей, рідко хто вважав на поважного, тихого хлопчика, що він що день, то робивсь похмурій та понурій (Вовчок, І, 1955, 295).