ягдташ
ЯГДТАШ, а, ч. Мисливська сумка для дичини й дрібного звіра. З підперезаного величезного живота звисав важкий ягдташ, повний дичини (Довж., І, 1958, 422); Сашко підтягнув на плечі набряклий ремінь ягдташа (Десняк, II, 1955, 402); 3 двостволками і ягдташами за плечима ми йшли стежкою край степового шляху (Донч., VI, 1957, 362); *Образно. На вулиці, в дорозі, в гостях.. прицілювався [П. К. Саксаганський] своїм гострим оком - постріл, і в ягдташі його пам'яті вже зберігається цікавий, потрібний йому жест, вираз обличчя, інтонація (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ягдташ | ягдташі |
Родовий | ягдташа | ягдташів |
Давальний | ягдташеві, ягдташу | ягдташам |
Знахідний | ягдташ | ягдташі |
Орудний | ягдташем | ягдташами |
Місцевий | на/у ягдташі, ягдташу, ягдташеві | на/у ягдташах |
Кличний | ягдташу | ягдташі |