ярміс
ЯРМІС, у, ч. , діал. Спосіб (у 1 знач.). Коли ж і Падалка не знайомий з Річицьким, то тоді вже знайду ярміс сам передати йому Вашого портрета (Мирний, V, 1955, 374); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Гр., II,'1963, 65); // Вихід із скрутного становища.- Наші шаблі, батьку, пощербилися, а пістолі не крешуть. Коли б наша старшина не так запаніла, то ми б знайшли ярміс (Добр., Очак. розмир, 1965, 216); // Привід (у 1 знач.). - А вони вже знайшли ярмис [ярміс] для балачки (Сл. Гр.).
@ Давати (дати, знаходити, знайти) ярміс - те саме, що Давати (дати) пораду (див. порада). Вони знають, коли і як чому ярміс дати (Мирний, III, 1954, 311).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ярміс | ярміси |
Родовий | ярмісу | ярмісів |
Давальний | ярмісові, ярмісу | ярмісам |
Знахідний | ярміс | ярміси |
Орудний | ярмісом | ярмісами |
Місцевий | на/у ярмісі | на/у ярмісах |
Кличний | ярмісе | ярміси |