ясенок
ЯСЕНОК, нка, ч. Зменш.-пестл. до ясен. Він.. заходить на просте селянське подвір'я. Воно не лементує лихими собаками, не відсапується худоб'ячим подихом, а скромно .красується лише двома ясенками й кількома вишнями (Стельмах, І, 1962, 649); З-за лісозахисної смуги.. між невисокими напівоголеними кронами ясенків і кущів акації проглядали колгоспні будівлі (Підс., Віч-на-віч, 1962, 99); *У порівн. Він у батьківській киреї - високий та рівненький собі, мов ясенок (П. Куліш, Вибр., 1969, 272).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ясенок | ясенки |
Родовий | ясенка | ясенків |
Давальний | ясенкові, ясенку | ясенкам |
Знахідний | ясенок | ясенки |
Орудний | ясенком | ясенками |
Місцевий | на/у ясенку | на/у ясенках |
Кличний | ясенку | ясенки |