інтеріоризація
ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ, -ї, ж. 1. Формування внутрішніх структур людської психіки через засвоєння зовнішньої соціальної поведінки. // Перехід ззовні усередину; процес перетворення зовнішніх чинників, що впливають на людей, у стійкі внутрішні якості особистості шляхом засвоєння індивідом вироблених у суспільстві соціальних цінностей, норм, уявлень, традицій і т.д.; прот. екстеріоризація. // Процес перетворення зовнішніх, реальних дій на внутрішні розумові дії. 2. У психіатрії – переживання хворим обставин, що його хвилюють, потай від оточуючих.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтеріоризація | інтеріоризації |
Родовий | інтеріоризації | інтеріоризацій |
Давальний | інтеріоризації | інтеріоризаціям |
Знахідний | інтеріоризацію | інтеріоризації |
Орудний | інтеріоризацією | інтеріоризаціями |
Місцевий | на/у інтеріоризації | на/у інтеріоризаціях |
Кличний | інтеріоризаціє | інтеріоризації |