§ 138. Апостроф
1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [j] з наступним голосним:
1) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р:
б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас, Ях’я; Барб’є, Б’юкенен, Донаг’ю, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є;
2) після кінцевого приголосного в префіксах:
ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура, диз’юнкція.
2. Апостроф не пишемо:
1) перед йо:
курйоз, серйозний;
2) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у:
бязь; бюджет, бюро, кювет, мюрид, пюпітр, пюре, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго.