§ 146. Імена та прізвища (прізвиська)

Імена та прізвища (також прізвиська) людей, що складаються з двох чи трьох компонентів або до складу яких входять прийменники, частки, артиклі тощо, пишемо окремо, разом і з дефісом.
1. Окремо пишемо:
1) прізвиська й псевдоніми (українські та перекладені іншомовні), що складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником:
Іван Волове Око, Єлена Прекрасна, Річард Левове Серце, Степан Тигряча Смерть, Слуга з Добромиля;
до цього переліку належать і власні назви американських індіанців:
Маленький Вовк, Тупий Ніж і т. ін.;
2) псевдоніми, що побудовані як поєднання імені та прізвища:
Джек Лондон, Жорж Санд, Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний;
3) повні давньоримські особові назви, у яких перше слово означає особове ім’я, друге — родове ім’я, третє — прізвище:
Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон;
4) артиклі, прийменники та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в питомих (неофіційних) та іншомовних особових назвах:
Людвіг ван Бетховен, да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
Примітка 1. Скорочену частку д та ірландську частку о пишемо з власними іменами через апостроф: Д’Аламбер, д’Артаньян, д’Обіньє; О’Кейсі, О’Коннор (але О. Генрі — псевдонім письменника); частки Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і водночас становлять їхню невід’ємну частину, пишемо з дефісом: Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Мартін, Сен-Сімон.
Примітка 2. У ряді випадків частки пишемо разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Декандоль, Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін;
5) слово дон («пан») перед особовим ім’ям як форма ввічливого звертання:
дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе.
У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишемо з великої літери:
Дон Жуан, Дон Кіхот.
Примітка. У загальному значенні слово донжуан пишемо разом і з малої літери;
6) складники китайських, корейських, в’єтнамських, м’янмських, індонезійських особових назв:
Ван Мен, Пак Чівон, Хо Ші Мін, Нгуєн Конг Хоан, У Ну Мунг.
Примітка. У складених китайських, корейських, в’єтнамських, м’янмських, індонезійських особових назвах відмінюємо лише останню частину, яка закінчується на приголосні: Кім Ир Сен — Кім Ир Сена…, Хо Ші Мін — Хо Ші Міна…, Ден Сяопін — Ден Сяопіна…, але Го Можо, Чан Кайші й т. ін. (незмінювані).
2. Разом пишемо:
1) українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника:
Горицвіт, Непийвода, Убийвовк;
2) українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова:
Добрийвечір, Нетудихата, Панібудьласка;
3) українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука:
Довгопол, Кривоніс, Скороход;
4) слов’янські особові імена, утворені від двох основ:
Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк;
5) складні китайські імена, які завжди стоять після прізвища:
Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен.
Примітка. Якщо китайське ім’я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім’я) пишемо окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань, Чан Кайші.
3. З дефісом пишемо:
1) складні особові імена:
Василь-Костянтин, Жан-Жак, ЗиновійБогдан, Марія-Антуанетта, Фрідріх-Вільгельм;
2) складні прізвища:
Альтаміра-і-Кревеа, Гулак-Артемовський, ЖоліоКюрі, Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький, Новиков-Прибой, Римський- Корсаков, Сент-Бев;
3) імена з кваліфікаційними прикладками:
Іван-царенко, Кирикмужичок.
Але якщо прикладка розгорнута, то між нею та іменем ставимо тире:
Іван — мужичий син,
рідше — кома:
Іван, селянський син;
4) арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін.:
Гасан-огли, Мамед-заде, Фікрет-кизи, Мехмед-бей, Кемаль-паша, Мірза-хан,
але за традицією
Чингісхан.
Арабське Ібн пишемо окремо:
Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан.
Примітка. прізвища, до складу яких входять ці компоненти, звичайно пишемо разом: Багірзаде, Турсунзаде, Керогли;
5) вірменські прізвища з початковим компонентом Тер-, наприклад:
Тер-Казарян, Тер-Ованесян, Тер-Петросян.
4. Складні прізвища у формі одного слова відмінюємо за відповідними типами відмін іменників чи прикметників:
Сивокінь — Сивоконя, Сивоконеві (Сивоконю)…;
Підкуймуха — Підкуймухи, Підкуймусі…;
Перекотиполе — Перекотиполя, Перекотиполю…;
Білоцерківський — Білоцерківського, Білоцерківському…
У складних прізвищах, компоненти яких пишемо з дефісом, відмінюємо за відповідними типами відмін іменників чи прикметників обидва змінювані компоненти:
Квітка-Основ’яненко — Квітки-Основ’яненка, Квітці-Основ’яненкові (Квітці-Основ’яненку)…;
Нечуй-Левицький — Нечуя-Левицького, Нечуєві-Левицькому (Нечую-Левицькому)…,
але
Кос-Анатольський — Кос-Анатольського, Кос- Анатольському…,
Драй-Хмара — Драй-Хмари, Драй-Хмарі…
5. Складені прізвища, псевдоніми або прізвиська з компонентами в називному відмінку відмінюємо в усіх частинах за зразками відмінювання відповідних іменників або прикметників:
Річард Левове Серце — Річарда Левового Серця, Річардові (Річарду) Левовому Серцю…;
Степан Тигряча Смерть — Степана Тигрячої Смерті, Степанові (Степану) Тигрячій Смерті...,
але
Слуга з Добромиля — Слуги з Добромиля, Слузі з Добромиля…
§ 145
До змісту
§ 147