Розрізняють словотвірні частки, які, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяких формах слова для вираження граматичних значень (хай, би та ін).

А. Словотвірні частки пишуться разом, окремо або через дефіс.

1. Разом пишуться:

а) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу):

б) частки би (б), то, що в складі сполучників: і частка же (ж) у складі стверджувальних часток

в) частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах:

г) частка -сь у складі займенників і прислівників:

ґ) частка не, коли вона виступає в складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається:

З дієсловами не пишеться завжди окремо, крім тих, що без не не вживаються: і тих, яким частка не надає нового значення: Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо:

д) частка не в складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі: Якщо частка не виступає для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до, вона пишеться з таким дієсловом окремо: але:

е) частка не з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття: а також:

є) частка не з дієприкметником, якщо він є означенням іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів:

ж) частка ні із займенниками, якщо вона не відокремлена від наступного займенника прийменником, і з прислівниками:

2. Окремо пишуться:

а) частка що у сполуках

б) частка то в експресивних сполученнях які виконують функції підсилювальних часток;

в) частка не зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням: але:

г) частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках:

ґ) частка не з прикметниками у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом: але:

д) частка не з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова:

е) частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках: також:

є) частка не з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, що пишуться через дефіс:

ж) частка ні, вживана для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту:

з) частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка:

и) частка ні в складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником:

3. Через дефіс пишуться:

а) частки бо, но, от, то, таки, коли вони виділяють значення окремого слова:

б) компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й под. у складі займенників і прислівників (див. § 28, п. 2, б; § 30, п. 3, в);

в) частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах: але в загальних — разом:

Б. Формотворчі частки пишуться окремо від інших слів, зокрема:

а) частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми третьої особи однини й множини наказового способу:

б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслова:

В. Модальні частки теж пишуться окремо, а саме:

а) частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні:

б) частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: