§ 34. Велика літера на початку речення
З великої літери пишеться:
а) перше слово, яким починається текст;
б) перше слово в реченні:
1) після крапки;
2) після крапок, знака оклику й знака питання, коли
ними закінчується попереднє речення;
в) перше слово кожного рядка у віршах незалежно від
наявності розділового знака в кінці попереднього рядка (хоч і не обов'язково).
Примітка 1. Після крапок, які не закінчують
речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови та
інтонаційних відтінків, перше слово пишеться з малої літери:
— Дивіться... он там... встає... він ще живий... Семен... Семен... (Коцюбинський).
Тихо стало в хаті;
Тільки наймичка шептала:
«Мати... мати... мати...» (Шевченко).
— Дивіться... он там... встає... він ще живий... Семен... Семен... (Коцюбинський).
Тихо стало в хаті;
Тільки наймичка шептала:
«Мати... мати... мати...» (Шевченко).
Примітка 2. Коли знак оклику чи знак
питання, а також крапки стоять у кінці прямої мови, то наступне речення (слова
автора) пишеться з малої літери:
— Так тому й буть! — усі гукнули (Глібов).
— Що з тобою? — допитувалась Маланка (Коцюбинський).
Я не Ганна, не наймичка,
Я... — та й оніміла (Шевченко).
— Так тому й буть! — усі гукнули (Глібов).
— Що з тобою? — допитувалась Маланка (Коцюбинський).
Я не Ганна, не наймичка,
Я... — та й оніміла (Шевченко).
Примітка 3. Після знака питання (іноді знака
оклику — див. § 35, п. б, прим.), що стоїть у середині речення для надання
питальної (окличної) інтонації словам, пишеться мала літера:
Що його турбувало? погода? далека дорога?
Сонце! сонце! — на гори й долини,
Сонце! сонце! — на води й поля.
Хай живе в вільній праці людини
України земля! (Тичина).
Що його турбувало? погода? далека дорога?
Сонце! сонце! — на гори й долини,
Сонце! сонце! — на води й поля.
Хай живе в вільній праці людини
України земля! (Тичина).