§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок
У родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення та -ей.
1. Закінчення -ів (після голосного та
апострофа -їв) мають іменники чол. роду та іменники середн. роду на -е, -я:
батьків, берегів, вольтів, героїв, друзів, дощів, країв,
метрів, омів, підписів, робітників, солдатів, солов'їв, степів,
товаришів, школярів; верхів'їв, відкриттів, життів, міжгір'їв, морів,
нагір'їв, подвір'їв, полів, покриттів, почуттів, прислів'їв.
Примітка. Деякі іменники чол. роду мають і
нульове закінчення (основу): ватів (ват), кіловатів (кіловат), татів
(тат), чобіт, а також після числівників: сім днів (і день),
сто раз (і разів), але днів сім, разів сто; сім чоловік,
тобто «сім осіб», але сім чоловіків — «сім осіб чоловічої статі», чоловік
із двісті, а також ті іменники, що втрачають у множині суфікси -ин,
-їн: болгар, громадян, селян, татар; але: грузинів,
осетинів.
2. Нульове закінчення мають усі іменники середн. роду
на -о, -е та більшість на -я (переважно з попереднім м'яким подовженим приголосним н):
бажань, боліт, вагань,
верховіть, весіль, відер, вікон, доліт, завдань, засідань, знань, кіл,
кілець, коліс, місць, озер, облич, пальт, питань, піддаш, полотен,
посилань, прізвищ, роздоріж, серць (і сердець), сіл, слів,
сприйнять, хутер, яєць;
але:
морів, полів (рідше піль).
Примітка. При збігові двох приголосних у
кінці основи при нульовому закінченні часто з'являється вставний о або е:
вікон, повісом, сукон; болітець, відер, віконець, гасел, ден (від
дно), кілець, озерець, пірець, ребер.
3. Закінчення -ей мають деякі іменники чол. роду:
гостей, грошей, коней
і середн. роду:
очей, плечей (і пліч),
зрідка ушей (перев. вух).