slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

§ 82. II відміна. Однина. Родовий відмінок

У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
1. Іменники середн. роду в родовому відмінку однини закінчуються лише на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій, зрідка — у мішаній групі):
міста, села, плеча, прізвища; уміння, знаряддя, моря, обличчя, узбіччя, поля.

2. Іменники чол. роду із закінченням -о в родовому відмінку однини набувають закінчення лише -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі):
батька, Дмитра, Дорошенка, Тесленка, Франка, Шевченка; Антося, Бенедя, Олексія.

2.1. Іменники чол. роду в родовому відмінку однини з основою на приголосний набувають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від значення істоти або значення неістоти, конкретного чи абстрактного значення та інших чинників.

2.1.1. Закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі) мають іменники чол. роду:

2.1.1.1. Назви істот у звичайній та зменшено-пестливій формі:
академіка, воїна, делегата, священника, співака, тесляра, митця, незнайомця, промовця, татуся, феномена (людина), учителя, учня, фахівця; Богдана, Бориса, Олександра, Тараса; Андрія, Василя, Віталія, Сергія, Юрія; козаченька, хлопчика; вовчика, зайчика, соколика;
та персоніфіковані предмети і явища:
Вітра, Мороза та ін.

2.1.1.2. Назви неістот у звичайній та зменшено-пестливій формі, що позначають конкретні предмети, зокрема:
а) назви дерев:
береста, дуба, клена, явора, ясеня; дубка, яворонька, ясеночка;
б) назви технічних реалій, машин і їх деталей:
вагона, електрокара, ескалатора, комп’ютера, літака, монітора, мотора, потяга, трактора; автомобіля, дизеля, поршня; вагончика, літачка;
в) терміни іншомовного походження, які позначають предмети, структурні елементи, геометричні тіла та їхні частини, математичні, лінгвістичні поняття:
атома, вектора, елемента, еліпсоїда, інтеграла, катода, кварка, квадрата, коефіцієнта, конуса, косинуса, циліндра; афікса, інтерфікса, локатива, префікса, суфікса та ін.,
але
синтаксису, фразеологізму (про інші категорії термінів див. п. 2);
г) українські за походженням безафіксні та суфіксальні іменники-терміни:
відмінка, восьмикутника, додатка, займенника, знаменника, іменника, прикметника, прислівника, трикутника, чисельника, числівника, шківа; променя, але виду, роду, складу, способу (див. п. 2.1.2.1(г));
ґ) назви одиниць вимірюваня довжини
дюйма, метра, кілометра
або маси
грама, кілограма, фунта, фунтика;
д) назви відрізків часу, днів тижня і місяців:
дня, вівторка, понеділка; листопада, місяця, січня, тижня; але віку, листопаду (явище природи), року (сукупність місяців, тижнів і днів), поясу (смуга фізичних об’єктів, частина поверхні земної кулі) (див. 2.1.2(2),
а також числові назви:
десятка, мільйона, мільярда;
е) назви грошових знаків:
гроша, долара, карбованця, сантима, франка, цента, червінця, червінчика;
є) назви органів і частин тіла:
живота, кишковика, м’яза, носа, рота, скелета, суглоба, хребта, шлунка, пальця; животика, пальчика, але стравоходу та ін. (див. 2. 3);
ж) назви житлових приміщень, сільськогосподарських і технічних будівель і їхніх частин, архітектурних деталей:
барака, комина, одвірка, піддашка, причілка, сволока, флігеля, димаря ; вітряка, вулика, голубника; акведука, багета, еркера, карниза, балкона, пандуса, тамбура; балкончика; але підмурку, покою (див. 2.1.2(3));
з) назви предметів побуту:
ножа, чайника, черпака; дивана, мисника, серванта; стільця; стільчика;
и) назви одягу і взуття:
джемпера, жупана, кобеняка, костюма, кунтуша, піджака, плаща, пояса (елемент одягу), светра, кеда, черевика, чобота; костюмчика, плащика; черевичка;
і) назви виробів із борошна:
батона, бублика, калача, рогалика; бубличка, калачика;
ї) назви церковних реалій:
амвона, іконостаса, вівтаря; іконостасика;
к) назви населених пунктів із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-:
Бердянська, Луцька,Бобринця, Кременця, Трускавця, Піттсбурга, Вишгорода, Миргорода, Шаргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Ярослава,
а також назви річок, населених пунктів і різних географічних назв із наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-:
Бика, Дніпра, Дністра, Збруча, Псла, Тетерева; Вільхівця, Дінця, Інгульця, Торця, Хустця; Олеськова, Львова, Харкова, Києва, Колгуєва, Харкова, Ходорова, Батурина, Пирятина, Святошина, Снятина; Бахмача, Гадяча, Галича,
лише в окремих випадках з наголосом на корені іменника:
Бреча, Вовка, Довжика, Малого Куяльника, Салгира, Свіжа, Смотрича.
Примітка. Закінчення -у, -ю наявне у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Кривого Рогу, Часового Яру, Широкого Лану та ін.;
л) назви сайтів і служб електронної пошти:
фейсбука, ютуба, імейла.

2.1.2. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають:
1) абстрактні іменники чоловічого роду:
а) назви якостей і властивостей:
героїзму, ліризму, націоналізму, патріотизму;
б) назви почуттів, хвороб:
болю, гніву, жалю, жаху, сну, сорому, стиду (і стида), страху, розпачу; авітамінозу, артрозу, бронхіту, гаймориту, грипу, діабету, коліту, кору, набряку, опіку, опуху, отиту, кашлю, правцю , тифу, ящуру;
в) назви процесів, станів, властивостей, явищ суспільного життя, загальних понять:
аналізу, бігу, вибою, викупу, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, звуку (але як термін звука), ідеалу, імпульсу, клопоту, колоквіуму, конфлікту, кроку, лету (льоту), поштовху, прибутку, приїзду, прогресу, ремонту, руху, синтезу, стогону, сумніву, успіху, ходу, шуму, але ривка, стрибка, стусана;
г) назви філософських, літературознавчих та інших наукових понять:
абсолюту, абсурду, агностицизму, антропоцентризму, дисонансу, догматизму, догмату; авралу, акту, достатку, експорту, екскурсу, ідеалу, сорту, способу, хисту, феномену (явище), фрейдизму та ін.,
але як конкретні іменники-терміни:
духа і Духа (у значенні Святого Духа (третя іпостась єдиного Бога);
ґ) назви явищ природи:
вихору, граду, грому, вітру, вогню , дощу, землетрусу, морозу, смерчу, туману, урагану, холоду, циклону; але Вітра, Мороза як персоніфікованих явищ (див. п. 2.1.1.1);
2) іменники на позначення сукупності істот
електорату, батальйону, взводу, дивізіону, корпусу (військове з’єднання), ордену (чернеча громада), оркестру, полку, рою, хору,
але з наголосом на останньому складі
табуна
або неістот:
а) дерев, кущів:
гаю, лісу, саду (але садка), чагарнику;
б) трав’янистих рослин:
барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, кропу, молочаю, очерету, щавлю, ячменю
але
вівса;
в) предметів побуту:
одягу, реманенту, сувою, товару;
г) сортів плодових дерев:
ранету, ренклоду; кальвілю та ін.;
ґ) установ, закладів, організацій, об’єднань держав:
інституту, коледжу, ліцею, маркету, музею, університету; клубу, комітету, уряду; союзу, але блока (механізм або камінь);
д) спортивних ігор і танців:
альпінізму, бадмінтону, баскетболу, бейсболу, біатлону, боксу, боулінгу, волейболу, гандболу, гольфу, дайвінгу, серфінгу, футболу; бобслею, хокею; вальсу, краков’яку, танку (але переважно з наголосом на закінченні танка); танцю,
але:
гопака, козака (танець), серфінга (спортивне знаряддя);
3) іменники — назви просторових понять та їхніх різновидів:
валу, байраку, лиману, лугу, майдану, току; всесвіту, рингу, рову, світу, степу, уривку, яру; краю, небокраю, ручаю,
але:
горба, хутора.
До цієї групи належать також назви різних споруд і будинків, зокрема й військових, приміщень та їхніх частин, різних просторових комунікацій:
бастіону, будинку, вігваму, вокзалу, гуртожитку, ґанку, даху, заводу, залу, замку, інтернату, каналу, коридору, молу, муру, палацу, парапету, підвалу, плоту, поверху, порталу, притулку, тину, універмагу, фасаду, фільварку, чуму, шинку, штабу; сараю; метрополітену;
але (переважно з наголосом на закінченні):
бліндажа, гаража, куреня, млина, сажа, хліва;
обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) — мають іменники:
моста (конкретний предмет) й мосту (цілісність),
подібно:
паркана й паркану, плота й плоту, стола й столу.
До просторових реалій належать і назви річок (крім зазначених у п. 2.1.1.2 л), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.:
Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Нілу, Рейну, Сейму, Стиру, Стрию, Байкалу; Світязю; Ельбрусу, Паміру, Уралу, Алтаю; Кіпру, Криту, Родосу; Алжиру, Афганістану, Ватикану, Єгипту, Ірану, Іраку; Китаю, Тайваню; Гонконгу, Ельзасу, Кавказу, Карабаху, Кривбасу, Мікелону, Сен-П’єру, Сибіру.
Примітка. Закінчення -а (-я) та -у (-ю) має розрізнювальну функцію в деяких іменників: Алжира, Рима, Туніса (місто) і Алжиру, Риму, Тунісу (країна), Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат).
4) речовинні іменники:
азоту, асфальту, бальзаму, бору, брому, борщу, воску, гасу, гіпсу, граніту, йоду, квасу, кисню, льоду, меду, піску, плазміногену, пороху, спирту, фібриногену; алюмінію, водню, вуглецю, магнію, радію, талію, тулію, але білка, хліба (конкретний іменник);
5) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот):
водогону, вододілу, газогону, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, але електровоза, пароплава;
6) назви населених пунктів (крім зазначених у п. 2.1.1.2 к):
Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю.
Примітка. Ці іменники можуть мати варіантне закінчення —а(-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля;
7) більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот):
вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, запису, затору, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху.
Примітка. У низці іменників зміна закінчення, що ґрунтована на протиставленні конкретних іменників та абстрактних іменників, а також на реалізації іменниками значення сукупності, відбиває значення слова: алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал), акта (документ) — акту (дія), апарата (прилад) — апарату (установа), бала (одиниця виміру) − балу (святковий вечір), блока (частина споруди, машини) — блоку (об’єднання держав), бора (свердло) — бору (хімічний елемент), борта (край одягу, посуду) — борту (судно), булата (зброя) — булату (сталь), вала (деталь машини) — валу (насип), дзвона (інструмент) — дзвону (звук), Духа/духа (безплотна надприродна істота, безсмертна, нематеріальна основа істоти) — духу (здібність, властивість, стан, зміст і напрям, процес), елемента (конкретне) — елементу (абстрактне), звука (термін) — звуку (процес), інструмента (одиничне) — інструменту (збірне), каменя (одиничне) — каменю (збірне), клина (предмет) — клину (просторове поняття), корпуса (тулуб) — корпусу (сукупне), листа (одиничне) — листу (збірне), листопада (місяць) — листопаду (процес), оригінала (особа) — оригіналу (документ), органа (частина тіла) — органу (установа), папера (документ) — паперу (матеріал), потяга (поїзд) — потягу (почуття), придатка (відросток) — придатку (додаток), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), рахунка (документ) — рахунку (дія), сирка (сиркова маса) − сирку (зменш. до сир), соняшника (рослина) − соняшнику (насіння), стана (технічний термін) — стану (музичний та ін. термін), телефона (апарат) — телефону (вид зв’язку); терміна (слово) — терміну (строк), фактора (маклер) — фактору (чинник), феномена (особа) — феномену (явище), шаблона (пристрій; кресленик) — шаблону (зразок), шлунка (орган травлення) — шлунку (страва, фізіологічна потреба в їжі) і т. ін.
§ 81
До змісту
§ 83
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум