slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси  НОВИЙ СЕРВІС!
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

§ 9. Чергування О — І, Е — І

1. У сучасній українській мові звуки о, е у відкритих складах чергуються з і в закритих складах:
1) під час словозміни:
а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь — коня, камінь — каменя, лід — льоду, мій — мого, сім — семи, устрій — устрою; ніч — ночі — ніччю, певність — певності — певністю, радість — радості — радістю, виселок — висілка, осінь — осені — осінню, (у) великому — (у) великім;
б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів — слово, сіл — село;
в) батьків — батькового, батькова; братів — братового, братова; Василів — Василевого, Василевіва; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;
г) Канів — Канева, Київ — Києва, Фастів — Фастова, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова;
ґ) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;
д) бійся — боюся, стій — стояти;
е) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши — замела (замести); міг, мігши — можу (могла, могти); ніс, нісши — несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс, рісши — росла, рости.
2) під час словотворення:
будівник (пор. будова), вільний (пор. воля), кілля (пор. кола), підніжжя (пор. нога), подвір’я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) та ін.

О, Е, що не переходять в І


2. О, е не переходять в і в закритому складі за таких умов:
1) коли ці звуки вставні або випадні:
вікно — вікон, земля — земель, казка — казок, сотня — сотень; витер — витру, вітер — вітру, вогонь — вогню, день — дня, роздер — розідрати, смуток — смутку, сон — сну, травень — травня.
Примітка 1. У формах окремих слів о, е не випадають: лоб — лоба, мох — моху, рот — рота, лев — лева.
Примітка 2. За аналогією до форм книжок, казок маємо о між приголосними в родовому множини й у деяких іншомовних словах: арка — арок, марка — марок, папка — папок тощо, але: парт, форм, сакль та ін.
2) у групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними:
торг — торгу, хорт — хорта, смерть — смерті, вовк — вовка, шовк — шовку, але погірдний (пор. погорда);
3) у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-, а також -еле-:
город, мороз, подорож, порох, сторож; волос, солод; берег, перед, серед, через; зелень, пелех, шелест та ін.,
але:
моріг, оборіг, поріг, сморід;
4) у родовому відмінку множини іменників середнього роду на -енн(я):
значень (значення), положень (положення), тверджень (твердження), творень (творення);
5) в абревіатурах і в похідних утвореннях:
соцстрах, соцстрахівський, спецвипуск, спецкор, спецкорівський, спецодяг, торгфлот та ін.;
6) у словах іншомовного походження:
агроном, інженер, студент, том та ін.
Примітка. За аналогією до слів української мови, де є чергування о, е з і, таке чергування з’явилося й у деяких давно засвоєних словах іншомовного походження: Антін — Антона, ґніт — ґнота, колір — кольору, Прокіп — Прокопа; курінь — куреня, папір — паперу.

Відхилення в чергуванні О — І, Е — І


3. Є багато позицій, коли чергування о, е з і у відкритих і закритих складах немає всупереч наведеним правилам:
1) і наявне у відкритому складі в словах з основою, вирівняною за іншими відмінками чи формами:
а) у формах називного відмінка однини:
гребінець (гребінця), дзвінок (дзвінка), камінець (камінця), кіготь (кігтя), кілок (кілка), кінець (кінця), ніготь (нігтя), олівець (олівця), ремінець (ремінця), рівень (рівня), стіжок (стіжка), торгівець (торгівця), фахівець (фахівця) та ін.;
б) у формах родового відмінка множини:
вікон (вікно), вічок (вічко), гілок (гілка), зірок (зірка), кілець (кільце), ліжок (ліжко), ніжок (ніжка), пліток (плітка);
в) у формах іменників зі значенням зменшеності за аналогією до таких форм, як кіл — кілка, міст — містка, гірка (де і в закритому складі):
кілочок, місточок, ніженька, гіронька, але слівце — словечко;
2) у групах -оро-, -оло-, -ере- о, е переходять в і:
а) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду (здебільшого з рухомим наголосом) і в похідних від них іменниках на -к-(а) зі значенням зменшеності:
борода — борід — борідка, борона — борін — борінка, голова— голів — голівка (і головка — з іншим значенням), сторона — сторін — сторінка, череда — черід — черідка;
б) у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних іменниках зі значенням зменшеності:
болото — боліт — болітце, ворота — воріт — ворітця, долото — доліт — долітце,
але:
дерево — дерев — деревце, джерело — джерел — джерельце;
в) у деяких похідних іменниках середнього роду з подовженим приголосним:
бездоріжжя, Запоріжжя, підборіддя, роздоріжжя
але:
лівобережжя, узбережжя,
а також без подовження:
безголів’я, поголів’я, хоч безголосся, повноголосся;
3) і в закритому складі маємо у формах чоловічого роду однини дієслів минулого часу й дієприслівників з повноголоссям, якщо відповідні форми жіночого та середнього роду однини й форма множини мають наголос на кінцевому складі:
волік, волікши (волокти), зберіг, зберігши (зберегти), стеріг, стерігши (стерегти), бо: волокла, зберегла, стерегла; волокло, зберегло, стерегло та ін.,
але:
боров, колов, молов, полов, поров; борола, колола, молола, полола, порола та ін.;
4) у віддієслівних іменниках середнього роду на -нн-(я) і звичайно буває тільки під наголосом, а без наголосу — е:
носіння, ходіння; враження, завершення, збільшення, значення, пояснення,
але:
варення (і варіння, варення — процес), вчення.
Так само -ення, а не -іння мають іменники, похідні від слів з основою на -ен:
імення, наймення;
5) о, е наявні в закритому складі:
а) у непрямих відмінках іменників чоловічого роду з вирівняною за називним відмінком основою:
борець — борця (борцеві, борцем та ін.), виборець — виборця, ловець — ловця, творець — творця; моток — мотка, носок — носка, паросток — паростка; водень — водню; котел — котла, орел — орла;
б) у повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду:
колод (колодка), долонь (долонька), сорок, огорож, морок, нагород (від них немає зменшених форм з і).
Але:
доріг, доріжка, корів, корівка, беріз, берізка (проте березка — виткий бур’ян);
в) у родовому відмінку множини деяких іменників переважно жіночого роду:
будов, вод, істот, основ, підпор, проб, субот, тополь, шкод; лелек, меж, озер, потреб,
але:
осіб, підків;
г) у прикметниках, утворених від власних імен на -ов (-ьов, -йов), -ев (-єв):
Малишев — малишевський, Павлов — павловський.
Але в прикметниках, утворених від власних імен на -ів (-їв), зберігаємо і (ї):
Гаврилів — гаврилівський, Демидів — демидівський, Андріїв — Андріївський
(див. ще § 153, п. 2.);
ґ) у префіксальних безсуфіксних іменниках на зразок:
затон, переор, потоп (під впливом родового відмінка однини: затону, переору, потопу),
але звичайно
потік, розгін, удій.
Зрідка, навпаки, під впливом називного відмінка однини і поширене на решту форм:
опік (родовий однини опіку);
д) під наголосом у словотворчих компонентах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за професією, видом занять та в похідних від цих слів:
екскурсовод, ляльковод; водовоз; дровонос; хлібороб, хліборобство, чорнороб та ін.
Проте в словах, що означають предмети, та в похідних від них утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і:
водопровід, газопровід, газопровідний, електропровід, трубопровід;
у словах зі складником -воз о здебільшого зберігаємо:
електровоз, лісовоз, тепловоз.
Незалежно від семантики слова в словотворчих компонентах -хід, -ріг уживаємо тільки і:
всюдихід, місяцехід, пішохід, пішохідний, самохід, самохідний, стравохід, швидкохід, швидкохідний; козеріг і Козеріг (сузір’я), носоріг та ін.;
е) у деяких словах книжного й церковного походження та в похідних від них:
Бог, верховний, виробництво, вирок, закон, законний, народ, народний, основний, потоп, прапор, пророк, словник,
а також за традицією в деяких прізвищах:
Артемовський, Боровиковський, Грабовський, Котляревський, Писемський та ін.
Але:
Вериківський, Желехівський, Миньківський.
§ 8
До змісту
§ 10
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум