§ 13. Чергування З — ІЗ — ЗІ (ЗО)
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)Варіанти прийменника з — із — зі (зрідка зо)
чергуються на тій же підставі, що й в — у, і — й.
1. З уживається:
а) перед голосним на початку слова незалежно від
паузи та закінчення попереднього слова:
З одним рибалкою він дуже подружив (Глібов);
Диктант з української мови;
б) перед приголосним (крім с, ш), рідше
— сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується
голосним, а також на початку речення, після паузи:
Плугатарі з плугами йдуть
(Шевченко); З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка); Як
сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов'ю повертав (Малицький).
Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови,
вживають із або зі.
2. Варіант із уживається переважно між свистячими
й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після
них або перед ними):
Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (Коцюбинський);
Лист із Бразилії (Франко); І місив новий заміс із тіста старого (Драч);
Родина із семи чоловік; Гнат... запріг коні й так їх гнав із
села, що вони із шкури вилазили (Стельмах); А вже весна, а вже красна!
Із стріх вода капле (Нар. пісня); Із шовку виготовили вітрила.
3. Зі вживається перед сполученням приголосних
на початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш,
щ і т. ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова:
Бере
книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю
в очах, зі зброєю в руках (Яновський); Зі школи на майдан вивалила дітвора
(Головко); Війнув зі Сходу легіт волі (Павличко); Балада зі
знаком запитання (Драч).
Примітка. Зо як фонетичний варіант
прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три: позичив
зо дві сотні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною;
але тільки зі Львова.