slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси  НОВИЙ СЕРВІС!
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

§ 144. Слов’янські прізвища та імена

Основні правила правопису прізвищ та імен інших слов’янських народів такі:
1. Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками:
Артем, Микола, Олександр, Семен, Віра, Катерина, Світлана;
винятки тут становлять тільки узвичаєні імена деяких білоруських письменників та діячів культури — такі, як
Алесь Адамович, Пятрусь Бровка, Ригор Бородулін та ін.

Е, ІЕ, Ě


2. Російську літеру е, польські ie, болгарську і сербську е, чеські e, ě після приголосних передаємо літерою е:
Александров, Бестужев, Вельгорський, Венгеров, Веселовський, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Озеров, Петров, Степанов, Тургенєв, Федін, Шмельов; Белич, Броневський, Веслав, Залеський, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Седлачек, Сенкевич, Сераковський, Ценкий, Чапек.

3. Російську літеру е передаємо літерою є в таких позиціях:
1) на початку слів:
Євдокимов, Євтушевський, Єгор, Єланський, Єлизаров, Єршов, Єфімов;
2) у середині слів після голосного й при роздільній вимові після приголосного (після ь та апострофа):
Бердяєв, Буєраков, Вересаєв, Гуляєв, Достоєвський, Ісаєнков; Аляб’єв, Афанасьєв, Григор’єв, Євгеньєва, Зинов’єв;
3) після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц, задньоязикових і гортанного г) у суфіксі -єв та в сполученні морфем -єєв російських прізвищ:
Ломтєв, Медведєв, М’ятлєв; Алексєєв, Веденєєв, Гордєєв, Матвєєв, Менделєєв;
але:
Муромцев, Нехорошев, Писарев, Подьячев, Усвятцев; Андреєв, Аракчеєв, Мацеєв, Плещеєв,
а також у болгарських:
Ботев, Друмев та ін.;
4) коли російському е кореня відповідає в аналогічних українських коренях і (тобто на місці колишнього ѣ):
Бєлінський, Звєрев, Лєсков, Мєстечкін, Насєдкін, Пєшковський, Рєпін, Столєтов, Твердохлєбов;
до цього переліку належить і прізвище Нарєжний, запозичене російською мовою з української, де нормативним є Наріжний.

Ё


4. Російську літеру ё передаємо:
1) сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й + о:
Йолкін; Бугайов, Воробйова, Окайомов, Соловйов;
2) через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о:
Алфьоров, Верьовкін, Дьорнов, Корольов, Новосьолов, Семьоркін, Тьоркін.
Але в прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишемо е:
Артемов, Семенов, Федоров і т. ін.;
3) через о під наголосом після ч, щ:
Грачов, Лихачов, Пугачов, Щипачов, Хрущов.

5. Польське сполучення літер io передаємо:
1) сполученням літер йо після б, п, в, м, ф:
Голембйовський, Мйодович, Пйотровський;
2) через ьо після м’яких приголосних:
Аньолек, Генсьорський, Козьолецький.

И (І)


6. И (І) передаємо через и в прізвищах та іменах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.):
Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич, Симеон, Милач, Филип;
але через ї після голосного:
Раїч, Стоїч
та через і — на початку слова:
Ікономов, Ілієв; івич, Ігнатович, іво.
У польських, чеських і словацьких прізвищах та іменах і передаємо:
1) через і на початку слова та після приголосного:
Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич, Ілона; Єдлічка, Мічатек;
2) через и після шиплячих і ц та в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, ович):
Бжозович, Козицький, Коперник, Сенкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик,
а також у прикметникових суфіксах (див. п. 9), але в кінці слова — через і:
Єжі, Єнсі, Їржі.

7. Російську літеру и передаємо:
1) літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц):
Ігнатов, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Мічурін, Пушкін, Дубинін, Малинін;
2) літерою ї після голосного й за роздільної вимови після приголосних (після ь та апострофа):
Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн; 3) літерою и:
а) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним:
Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов;
це стосується й прізвищ інших народів:
Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані тощо;
також
Чингісхан;
але перед голосним пишемо і:
Жіоно, Тиціан, Ціолковський;
б) у прізвищах, утворених від імен і загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов:
Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Малинін, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров;
але:
Нікітін, Ніколаєв тощо,
твірними для яких є імена, відмінні від українських;
в) у префіксі при-:
Прибилкін, Привалов, Пришвін;
г) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-:
Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков, Новиков; Гнідич, Кулинич, Станюкович; Голицин, Палицин, Солженицин; Радищев, Татищев.

Ы


8. Російську й білоруську літеру ы (польську, чеську, словацьку y) передаємо літерою и:
Крутих, Малицин, Рибаков, Скорина, Циганков, Чернишов; Виспянський, Пташинський; Масарик.

Ą, Ę


9. Польські носові ą, ę передаємо:
1) сполученнями літер ом, ем перед губними приголосними:
Домбровський, Заремба, Кемпа;
2) сполученнями літер он, ен перед іншими приголосними:
Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єнджиховський, Свенцицький.

Прізвища з прикметниковими суфіксами й закінченнями


10. Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(у), -ck(у) передаємо відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), дзьк(ий):
Броневський, Даргомижський, Маяковський, Мусоргський, Островський; Гомулицький, Городецький; Грудзький, Завадзький;
так само з ь пишемо російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой):
Луговський (Луговська), Трубецький (Трубецька).

11. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я:
Бєлий, Островський, Крайній; Бєла, Островська, Крайня.
Закінчення -ой передаємо через -ий:
Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Босий, Трубецький,
але
Толстой (Толста).
Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських та словацьких -у, польських -y, болгарських, македонських і сербських -и, хорватських -і передаємо через —ий:
Бялий, Гартний, Неврлий, Новотний, Палацький, Смирненський, Конеський, Кукулевич-Сакцинський,
але
Гуляшки (невідмінюване).
М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються:
Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік.
В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передаємо літерами і, ю, я та ь (у кінці слова):
Дзісь, Дзюравець, Сятковський.

Апостроф

12. Апостроф пишемо після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї:
Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв, В’южин;
перед йо апостроф не пишемо:
Воробйов, Соловйов.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишемо: Бядуля, Пясецький, Рюмін.

М’який знак (ь)


13. М’який знак (ь) пишемо в прізвищах після літер на позначення м’яких приголосних:
1) у прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:
а) при роздільній вимові перед я, ю, є, ї:
Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв, Саласьєв, Фатьянов, Ільюшин, Ананьїн;
б) перед приголосними:
Вольнов, Коньков;
в) у кінці слова:
Лось, Соболь.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишемо: Дягилєв, Зябрев, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв;
2) у прізвищах із суфіксом -ець:
Глуховець, Скиталець.
Примітка 1. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначаємо в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Куронь, Дзісь, Цирліць, Недзведзь, але Урбанчик, Кусневич, Свядек, Свідзинський.
Примітка 2. На м’якість приголосного ц у кінці основи слов’янських прізвищ І відміни вказує закінчення -я (Кустуриця, а не Кустурица). У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Клаузевіц, Ліфшиц, Моріц.
§ 143
До змісту
§ 145
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум