<r>Ось що знайшла у митроолита Іларіона(І. Огієнка), "Український літературний наголос", с. 65<br/>...наші східньоукраїнські прізвища на -енко, що звичайно мають наголос на передостанньому складі: ОгіЄнко, тимчЕнко, ШевчЕнко, ЯрошЕнко.<br/>...на наголос слів на -енко сильно впливає наголос...

Чи це питомо українські слова? Якими відповідниками їх можна замінити? У словнику ГрінчЕнка не знайшла. Порадьте, будь ласка!

Нам викладачка з Історії української мови(пані Уляна Добосевич, яка користується авторитетом) завжди наголошувала, що ШевчЕнко, ТимчЕнко, ГрінчЕнко. А згодом у мене виникло питання: тоді і ЛисЕнко?

Часто чую такий вислів "я в шоці". Та щось мені не до душі. Порадьте, чим можна його замінити. Ріднішим.

Знову до Вас за допомогою. Чому в оригіналі гімну "згинуть наші вороженьки", а у останньому затвердженому варіанті ВР "воріженьки". Чи то лише задля милозвучності змінили. Наперед вдячна за допомогу.

У "Чистота та правильність української мови" П.Коваліва знайшла таке пояснення щодо цього слововживання:
"Христити дитину(а не хрестити). Але хрест, хресний"
Хоча в сучасних словниках "хрестити".
То як правильно?