Будь ласка:
Посмак – 172 000.
Післясмак – 13 300.
послевкусие
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
послевкусие
післясмак - Приблизна кількість результатів: 12,400
посмак - Приблизна кількість результатів: 547
посмак - Приблизна кількість результатів: 547
послевкусие
Тяжко собі уявляю, чим "ґуґлив" пан, а я таки ґуґлом:
[attachmentid=257]
Та, власне, не в тім річ. Що доводять ці цифри? Що користувач Інтернету досить часто не докладає собі труду пошукати відповідника в рідномовних резервах, натомість, "нє мудрствуя лукаво", полегшує собі життя, калькуючи російського відповідника?
А гляньте-но, як "багато" післясмаків у тих результатах ужито в художній чи науковій літературі? Тим часом посмак я знаходжу у творах відомих сучасних літераторів, зокрема Андруховича, Забужко; є воно й у літературознавчих критичних статтях до творчості О.Теліги, І. Сенченка. То при чім тут пруська мертвечина? А те, що маємо безліч прізвищ, які утворилися від цього апелятива, лише свідчить про давність і природність лексеми в українському словнику. Тож ваше питання "Хто чув такий вислів? Відгукніться!" явно кинуте тут спересердя.
Врешті, я не забороняю й не можу заборонити вживати післясмак тому, кому він до душі. Кажу лиш, що особисто мені це слово лишає штучний чужомовний посмак.
послевкусие
Дискусія набуває диструктивних ознак. Я відмовляюсь від її продовження, залишаючись при своїй думці і більше.
послевкусие
Я теж уважаю, що краще вживати питому лексику, а не підтримувати й самому продукувати суржик. Як на мене, післясмак — звичайнісінька калька з російського послевкусия.
А тепер про саме послевкусие. Щиро кажучи, такого слова, на відміну від нашого посмаку, ніколи не чув. Та й у чималенькій добірці російських словників, за винятком кулінарного словника, статті послевкусие чомусь немає. Щоправда, слово трапляється в сучасних російських перекладних словниках, але в тлумачних ним і не пахне.
Натомість, наше слово посмак фіксує не лише Малорусько-німецький словник" Желехівського та Недільського, а й Етимологічний словник української мови. До речі, воно має вельми прозору етимологію — наслідок доконаної дії посмакувати. А що таке післясмак? Те, що лишилося після смаку? Але смаку ми начебто й не тратили.
А отут постає питання: чи послевкусие часом не калька з нашого посмаку? Мені чомусь здається, що так. Виходить, що був собі посмак, з якого сусіди зробили були послевкусие, а нам повернули післясмак? Ну й навіщо нам така повертанка-перевертанка? Маємо їх задосить. Святослав Караванський у «Секретах української мови» наводить, зокрема, таку: був зворот відлигло на серці, позичальники обернули були його на отлегло от сердца, а нам повернули відлягло від серця. А що відлягло, хто його зна. /pardon.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":pardon:" border="0" alt="pardon.gif" />
А тепер про саме послевкусие. Щиро кажучи, такого слова, на відміну від нашого посмаку, ніколи не чув. Та й у чималенькій добірці російських словників, за винятком кулінарного словника, статті послевкусие чомусь немає. Щоправда, слово трапляється в сучасних російських перекладних словниках, але в тлумачних ним і не пахне.
Натомість, наше слово посмак фіксує не лише Малорусько-німецький словник" Желехівського та Недільського, а й Етимологічний словник української мови. До речі, воно має вельми прозору етимологію — наслідок доконаної дії посмакувати. А що таке післясмак? Те, що лишилося після смаку? Але смаку ми начебто й не тратили.
А отут постає питання: чи послевкусие часом не калька з нашого посмаку? Мені чомусь здається, що так. Виходить, що був собі посмак, з якого сусіди зробили були послевкусие, а нам повернули післясмак? Ну й навіщо нам така повертанка-перевертанка? Маємо їх задосить. Святослав Караванський у «Секретах української мови» наводить, зокрема, таку: був зворот відлигло на серці, позичальники обернули були його на отлегло от сердца, а нам повернули відлягло від серця. А що відлягло, хто його зна. /pardon.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":pardon:" border="0" alt="pardon.gif" />