У одному з рекламних діалогів довелося почути зовсім негодяще "без поняття". Мабуть, можна знайти більш вдалий відповідник.
Тут наводять: [quote] • Без всякого понятия кто (разг.) – без жодної (без ніякої) тями хто про що; нічого не тямить хто на чому; не має ніякого уявлення хто про що. • Не имею ни малейшего понятия об этом (разг.) – не маю найменшого уявлення; ніякісінької тями про це; я на цім (на цьому) нічогісінько не тямлю. [/quote] То, може, не маю уявлення, без жодного уявлення, без (жодної) тями?
Як на мене, немає жодного поняття - сталий вислів, який також притаманний українській мові (що і фіксує Фразеологічний словник).
Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка... Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка).
Словники — це добре. А мені пригадалося моє дитинство. Не чув я від стареньких людей того поняття. Пам'ятаю, як і вони, і я вслід за ними, коли чогось не знали, відповідали з питальною інтонацією або й без неї: "(А, хіба, або) я знаю(?)", — чи: "Я там знаю(?)". А ось приклади з літератури: [quote]— Що ж ви на те, Мотре? Чи зап'ємо згоду, чи ні? — А я знаю?.. — Мотря знайшла на денці горщечка шматочок присохлої глини й почала його дуже уважно відколупувати нігтем (Михайло Коцюбинський);
— От видиш! Кілько тобі років? — Або я знаю... Може буде сорок без двох, а може й то ні... (Андрій Чайковський);
А я знаю, чи я люблю її, чи ненавиджу? Я знаю? (Володимир Винниченко);
Але хай пан сотник, хоч надягне на себе що там треба таке тверде та залізне, чи я там знаю, що воно таке! (Павло Загребельний);
— Що будемо робити, Олю? — Або я знаю, — обізвалась дружина (Микола Олійник);
— Що це? — насторожилася жінка. — Я там знаю... (Юрій Винничук).[/quote] Як на мене, то це найкращі відповідники до російського без понятия. По-справжньому народні, а не книжні. І дуже короткі, як порівняти зі словниковими варіантами. Згадує про них і Святослав Караванський.
Дякую, п. Дмитре. Згадкою про дитинство Ви навіяли мені приємні спогади. Коли мій дідусь щось запитував у бабусі, та йому кидала у відповідь: - Гаспид його знає! Або: - Чорт його душу зна! Я все думала, що ж то таке, той . /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> Допоміг Фразеологічний словник.
Чорт його зна, якось мене лiнощi обсiли: сьогоднi уже й до школи не ... милий, лагiдний, любий, що аж пронизує душу тихим променем - читаємо у Старицького. Що там? - хутко пiдходить до них Дуринда. - Чорт його зна. .... Никонора, Никонора, душа твоя чортова! - у Винниченка. - Де ж сторож? -Чорт його душу зна, - одказував Йосипенко. - Хіба мені ще й сторожа сторожить? - П. Мирний.
