Що, невже оце відоме рос. прислів’я по-нашому так дослівно і буде?
Ласковое/хорошее/доброе слово и кошке приятно. (або) И собака ласковое слово знает. (або) И собаку ласково примолвишь, так нескоро укусит. (або) Красна речь поговоркой.
Пр.:
1) Разом із цим же управлінням нами розроблено ще одну програму – шефства. Інвалідам важко не тільки фізично й матеріально, найчастіше їм просто бракує спілкування. А добре слово й кішці приємне. Школярі-старшокласники приходять до родин, де є інваліди, розповідають що діється в місті й у них у школі, в разі потреби допомагають інвалідам вийти на вулицю, піти до театру або просто прогулятися. Таким чином ми залучаємо дітей до доброї справи й виховуємо в них почуття милосердя.
2) Ласковое слово и кошке приятно, а женщине – вдвойне! Дамам гораздо чаще надо напоминать о любви, чем нам, мужчинам. Более того, от многих джентльменов не дождешься лишний раз услышать слова любви, а женщинам так этого хочется! То же самое и с ласковыми прозвищами. Ведь для женщин это ни что иное, как проявление нежных чувств.
3) Мне кажется, очень важно, чтобы сегодня люди не обижали друг друга словами. Пусть кто-то говорит с ошибками – это можно исправить, поправить, но как восстановить душевное равновесие после злых слов? Рецепта нет. Вот уж в самом деле – доброе слово и кошке приятно.
4) Спасибо, Сергей Иванович, за внимание! Как говорится, хорошее слово и кошке приятно.
5) Не забывайте о людях, которые вам небезразличны, дабы они не забыли о вас. Помните, что хорошее слово и кошке приятно, не говоря уж о коллегах по работе.
‘добре слово й кішці приємне’ по-укр.
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
-
Greek
‘добре слово й кішці приємне’ по-укр.
Є досить багато прислів’їв на цю тему: "Хто з язиком, той з пиріжком", "Ласкаве теля дві матки ссе". Але раджу вам пошукати у Номиса.
‘добре слово й кішці приємне’ по-укр.
Контекст.
[quote]А шпачок скік за Хапка, та з-поза Хапка:
– Що се ви... що се ви, Охріме друже? Що се ви... Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте?
– Жартую? – одгримнув Охрім... – А ти, єретичний сину, позавчора не втік? Гукаю, а він...
– То що, що втік, Охріме? – виговорюється. – Втік, а ось прийшов, і все до шеляга заплачу.
Та до Хапка:
– Плати, Микито, бо в мене катма дрібнотки... А ми з тобою опісля порахуємось.
Хапко зараз витяга карбованця. Охрім, приймаючи, вмент уласкавився, та моргаючи Хапкові:
– Плати, плати, крутивусику, а він певно порахується – хіба що рак не свисне... Еге, Володьку?
Володько часом трохи недочува...
– Беріть за ваші дві кварти, Охріме, – каже, – а всеньку рештку приділено на вистоялочку. Ставте, Охріме, та насипайте, коли ласка.
– Розумне слово добре й почути, – одказує Охрім. (Марко Вовчок – Як Хапко солоду відрікся)[/quote]