Знайшла в одному словнику, що українською "освежающий" буде відволожний. Але ж слово "освежающий" означає не тільки вологодайний, може й бути вітерець "освежающий" тощо.
А які у Вас є ще інші варіянти для цього слова?
Освежающий
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Освежающий
Живлющий.
Свіжий (порівняйте: подув свіжий вітерець).
Бадьорущий, бадьорний, бадьористий.
Освежающий
А у словах бадьорущий/живлющий оцей суфікс -ущий - він для української мови типовий?
А ще я знайшла здоровкуватий, часом не знаєте, які значеннєві відтінки у цього слова? Бо воно теж подається у словнику як "освежающий", але от в яких поєднаннях його доречно вживати?
В моєму випадку поки що, мабуть, найдоречніше вжити живлющий, бо мені йдеться про фрукти і про те, що вони можуть бути "освежающими" в літню спеку.
Ви зі словника якогось їх взяли чи це просто Ваші роздуми?
Освежающий
Ще й який типовий! Укотре на форумі рекомендую книжку Олени Курило "Уваги до сучасної української літературної мови" 1920 року видання з численними перевиданнями. Є у КУМі.
А от трохи слів з цією кінцівкою, хоч потенційно їх є набагато більше:
загребущий
невгавущий
живущий
владущий
середущий
послідущий
будущий
грядущий
товкущий
тямущий
минущий
неминущий
невсипущий
непросипущий
жебрущий
жерущий
вмирущий
невмирущий
умирущий
сущий
питущий
завзятущий
загребущий
невгавущий
живущий
владущий
середущий
послідущий
будущий
грядущий
товкущий
імущий
неімущий
тямущий
минущий
скороминущий
невсипущий
непросипущий
жебрущий
жерущий
вмирущий
невмирущий
умирущий
сущий
всюдисущий
питущий
нетямущий
завзятущий
триклятущий
проклятущий
пам'ятущий
значущий
мовчущий
кричущий
запахущий
видющий
завидющий
посидющий
непосидющий
всеплодющий
усеплодющий
худющий
живлющий
товстелющий
злющий
силющий
поділющий
цілющий
холодиющий
бруднющий
труднющий
важнющий
міцнющий
мокрющий
хитрющий
гострющий
багатющий
ситющий
товстющий
Здоровкуватий наведено в Словнику за ред. Кримського, думаю, саме там його ви й знайшли. Ніде інде не подибував.
Освежающий
Для мене слова на -ущий, що означають якусь вищу ступінь вияву ознаки, звучать цілком нормально та по-українськи. Наприклад, такі як гострющий, хитрющий тощо (тобто дуже гострий, дуже хитрий)
А от до таких, як бодрющий, живущий тощо доведеться звикати... /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
До речі, хіба це також не дієприкметники активного стану у теперішньому часі, яких зараз радять уникати?
Живущий чоловік та танцююча дівчинка - чим вони відрізняються?
І чому перший вважається правильним, а другого нас ще в школі вчили уникати?
А от до таких, як бодрющий, живущий тощо доведеться звикати... /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
До речі, хіба це також не дієприкметники активного стану у теперішньому часі, яких зараз радять уникати?
Живущий чоловік та танцююча дівчинка - чим вони відрізняються?
І чому перший вважається правильним, а другого нас ще в школі вчили уникати?
Освежающий
Даруйте, у поспіху я справді не розмежував омонімічних прикметникових суфіксів – навів за рядом, як вони йдуть в Інверсійному словнику.
Аж ніяк. Почитайте-таки Олену Курило. Не варто мені, гадаю, переказувати її завваг.
Та коли коротко, то активні дієприкметники теп. часу, за чинною граматикою, творяться суфіксами -ач-, (-яч-), -уч- (-юч-), тоді як -ущ-, -ющ- – прикметникові наростки.
А от до таких, як бодрющий, живущий тощо доведеться звикати...
Що ж, звикайте. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> А щоб легше було, наведу кілька прикладів з нашої літератури й фольклору:
Уночі пішов дощ, земля жадібно всмоктала в себе живущі потоки води (Кач., Вибр., 1947, 54).
Дітвора не боїться сонця. Лише дорослі жахаються тої живущої променястої енергії (Досв., Вибр., 1959, 13);
Вона [земля] зітхає й шепоче тихо: ..Я багата, родюча, я зберегла живущі соки для насіння, я нагодую всіх, всіх (їв., Вел. очі, 1956, 101).
Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва (Вовчок, І, 1955, 223);
— Усе живуще має однакову долю, все, що живе,— мусить врешті померти,— потішає отаман (Коцюб., II, 1955, 151).
Думає собі [дівчина]: — Оживлю його [Юрка], коли знайду живущу і цілющу воду (Калин., Закарп. казки, 1955, 90).
Бодрющого, правда, не знаю, де ви взяли. Я про таке теж не чув /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />