Деякі терміни з царини "pets"

[Dmytr]

Сказано-бо - !

Шо тут додати? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Пан Лаврін себе як собачника не визнає /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> , але ситуацію відчуває дуже тонко!

А Ви, пане Savo, до того підходите формально. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Звичайно, слова "свійський" ніхто не відміняв. Але воно ніяк не означає тих тварин, які мешкають з нами в ОДНОМУ АРЕАЛІ. І це не виключно житло (квартира чи будинок). Собаки-рятувальники, наприклад, за звичайних умов перебувають у вольєрі, а під час місії - сплять в одному спальнику з провідником. Скажіть йому (провідникові), що він витягав людей з-під завалів за допомоги свійського собаки - він, щонайменше, - образиться!
А поводирі сліпих? а учасники програм психічного оздоровлення? а спортивні собаки, кінець-кінцем!?
Хіба іх можна в одне стійло з коровою? Я, звичайно ж, нічого не маю против корів або, тим більше, свиней /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> , але м'ясо (сало)- на один бік, а мухи - на інший.
Так я собі міркую...

Наведена мною вище назва розділу у ветдовіднику - прояв певних тенденцій, бо ж саме ветеринарні чиновники найдовше опиралися "легалізації" словосполучення "домашня тварина" в тому контексті, що ми обговорюємо. Думаю, ця легалізація сталася тому, що "домашніх" тварин перестали лікувати у "свійських :P " ветеринарів, бо мораліні аспекти їх тривалий час не вражали :angry: , а "рубльовий" аргумент - то є інша справа! /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Комп.перекладачі (плай тощо) так само пропонують переклад "домашние животные" - "свійські тарини", але в запропонованих синонімах до "свійські" з'явилося "домашні", а ще років з 5-7 тому його там не було. А спробуйте десь знайти рекламні або інформаційні матеріали, орієнтовані на "власників свійських тварин" (окрім с/г продукції, звичайно), бо написали б виробники, наприклад, сухих кормів, що їхня продукція для свійських тварин - більше б і мішка не продали! /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />

«По двору ходило багато домашньої птиці»

- однозначно, має бути "свійської"

В уривку газетного тексту читаємо: «Є чимало самотніх людей, єдина втіха яких —домашні тварини».

- так і має буте, і це вже навіть не моя особиста думка, а цілої спільноти!

В цьому контексті словосполучення "домашні тварини" використовується вже давно, останнім часом ВИКЛЮЧНО і набуло, фактично, статусу норми. Упорядники довідників, до речі, вже не можуть залишати цього поза увагою.

Так-що

Що значить було заведено?
Не було, а є. І, дастьбі, далі буде!

будемо сподіватися, що не буде /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

[Savo]

А Ви, пане Savo, до того підходите формально. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

Узагалі, я запропонував думки авторитетних мовознавців, до котрих (думок) і сам пристаю.
Ви ж навели купу екстралінгвістичного матеріалу, котрий по суті відповіді на питання, чому поширена останнім часом сполука "домашні тварини" переважила давнішу – "тварини свійські", як на мене, не дає. Бо таки свійський собака, а не дикий дінго прийде рятувати тих, хто в халепі. І дарма, що продавці сміятимуться, коли просити корм для свійських тварин (та ви й не проситимете узагальнено, а казатимете – для собаки, для кішки чи ще для якогось дива). Вони сміються і тоді, як я підкреслено прошу вершки, коли пропонують "слівкі". Чи, може, маю зважати на це?
А корені тої переваги, що, як ви зазначаєте, намітилася не так давно, мені здається, очевидні: орієнтованість на російський еквівалент.
Той самий Кримський на "домашние животные" не дає якраз дослівного варіянта, наводячи варіянти іншого кореня. А Грінченко, приміром, до лексеми свійський подає таке: "Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137."
Здається, спостерігається тенденція штучного звуження семантики прикметника свійський, якого поширюють лише на тварини, що мають якусь господарську цінність (хоч словники такої відмінності не подають), й ігнорується те, що свійською стає всяка приручена тварина, що живе поряд із людиною – від вовка до удава. І чому той приручений удав не може стати улюбленцем, даруйте, не втямлю. Хіба, Лавріне, та єдина корова-годувальниця, за якою побивалися, продаючи, бо на зиму сіна нема, не є улюбленицею? Але ж її теж припинають ланцюгом. Чи щоб такою їй стати, слід обов’язково до хати затягти й на ліжко вмостити?

Це протиставлення чимсь мені нагадує опозицію сиру з творогом...

Чому це, Savo, "тварини й улюбленці не домашні"? От якби Ви, приміром, мали собаку, то що, в колі друзів (двоногих) ви б так і назвали його: мій свійський улюбленець/вихованець? Та тільки домашній!

Я б його назвав, Лавріне, "мій улюбленець" чи "мій любий собака", "мій пестун, пестунчик, пестунко". І домашнього точно б не використовував.

[Dmytr]

Ви ж навели купу екстралінгвістичного матеріалу, котрий по суті відповіді на питання, чому поширена останнім часом сполука "домашні тварини" переважила давнішу – "тварини свійські", як на мене, не дає.
...
Здається, спостерігається тенденція штучного звуження семантики прикметника свійський, якого поширюють лише на тварини, що мають якусь господарську цінність (хоч словники такої відмінності не подають), й ігнорується те, що свійською стає всяка приручена тварина, що живе поряд із людиною – від вовка до удава.

Я й не намагаюся вибороти якісь переваги одної сполуки перед іншою, тим більше не домагаюся "штучного звуження". Безумовно, наші домашні улюбленці належать до (доволі розпливчастої й неокресленної) групи свійських тварин. Тоді як людина належить до приматів. Але в перекладі рос. "человєк" серед синонімічного ряду ми знайдете що завгодно (аж до душі або індивіду), але тільки не "мавпу" чи "примата". Я, розумію, Ви скажете про притягнутость за вуха наведеного прикладу, але загальний хід моєї думки він розкриває досить повно.
Свійські тварини поділилися на дві групи: власне свійські й домашні. Ми можемо скільки завгодно сперечатись про правомірність використання другого терміну, але я, наприклад, просто не зможу користати в своїй роботі слово "свійські" на означення собак і кішок, оскільки від того постраждають (фінансово /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" /> ) спочатку мої роботодавці, а далі, як наслідок, і я :angry: . А того б не хотілося /dirol.gif" style="vertical-align:middle" emoid="B)" border="0" alt="dirol.gif" />
Щодо можливого "північного сліду" у походженні обговорюваного питання, то це цілком ймовірно (а чесно кажучи - так воно і є): рос. "домашніє жівотниє" були прийняті за модель. Але ж згадаймо моє питання: знайти український аналог короткому і ємному терміну "петс". Безсумнівно, "свійскі тварини" - не задовольняє. Пане Savo, пропонуйте інші варіанти. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> І на інші терміни теж, а то ми щось зачепилися за самих дом.тварин...

[Savo]

Пане Savo, пропонуйте інші варіанти. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> І на інші терміни теж, а то ми щось зачепилися за самих дом.тварин...

/smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Та ж уже наче й запропонував. Відповідаючи на Лаврінів закид /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[mirej]

А власне, оті собачки і котики, що живуть у людській оселі, і є , не свійські. тварини, які живуть у людей - це худібка, всякого роду птиця.
A до отієї "миші домашньої" хіба ще можна додати... !

100% маєте рацію, шановний пане Лаврін! Бо до мови не можна підходити так механістично, як Savo.
Я б ніколи не дозволила спати зі мною у ліжку свійському котові /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> - тільки домашньому (хатньому) котикові /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[Листопад]

100% маєте рацію, шановний пане Лаврін! Бо до мови не можна підходити так механістично, як Savo.
Я б ніколи не дозволила спати зі мною у ліжку свійському котові /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> - тільки домашньому (хатньому) котикові /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Ну а мишей, яких ваш котик гонив би по хаті, ви б як називали? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[Savo]

Я б ніколи не дозволила спати зі мною у ліжку свійському котові /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> - тільки домашньому (хатньому) котикові /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Ну, звісно, як свійський - то кіт, а вже як домашній - котик /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
А свійського котика бути не може. Просто тому, що не може...
Оце і є ваша "немеханістична" логіка.

... до мови не можна підходити так механістично, як Savo.

Що ж, мені принаймні приємно стати в один ряд до таких знаних "механіцистів", як Антоненко-Давидович і Пономарів /rolleyes.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":rolleyes:" border="0" alt="rolleyes.gif" />