умонастроение - ???

Пон жовтня 05, 2009 9:24 am

Застрягла на перекладові оцього російського іменника - умонастроение[i][/i]каждого человека[i]. Важко вловити відтінок.Допоможіть, будьте ласкаві.

Пон жовтня 05, 2009 9:39 am

Словник української мови в 11 томах (СУМ) фіксує умонастрій:
~~[quote]~~УМОНАСТРІЙ, рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів. Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі серед передової російської інтелігенції (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 50). [/quote]
Є ця лексема й у Словнику.нет.
Іншими словами, настроєність розуму, спрямованість думок або й просто мислення. Спробуймо замінити цими відповідниками умонастрій у прикладі, наведеному в СУМі:
Революційна настроєність його [Т. Шевченка] розуму пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі серед передової російської інтелігенції;
Революційна спрямованість його [Т. Шевченка] думок пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі серед передової російської інтелігенції;
Революційність його [Т. Шевченка] мислення пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі серед передової російської інтелігенції.
Гадаю, всі речення передають той самий зміст.

Пон жовтня 05, 2009 9:48 am

веснянка писав: ↑
Пон жовтня 05, 2009 4:09 pm

Застрягла на перекладові оцього російського іменника - умонастроение[i][/i]каждого человека[i]. Важко вловити відтінок.Допоможіть, будьте ласкаві.

Зазвичай це перекладають кострубатим "умонастрій". Хоча я ніяк не збагну значення цього слова. Якщо йдеться про душевний стан людини, то вживають просто слово "настрій". Якщо ж про стан мізків, то, може, варто вжити якесь словосполучення на зразок "розумова спрямованість", "розумова налаштованість" чи щось іще /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />.

PS. Перепрошую, відповіді п. Дмитра не побачила /pardon.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":pardon:" border="0" alt="pardon.gif" />.

Пон жовтня 05, 2009 11:52 am

Іншими словами, настроєність розуму, спрямованість думок або й просто мислення. Спробуймо замінити цими відповідниками умонастрій у прикладі, наведеному в СУМі:
Революційна настроєність його [Т. Шевченка] розуму пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі серед передової російської інтелігенції;
Революційна спрямованість його [Т. Шевченка] думок пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі серед передової російської інтелігенції;
Революційність його [Т. Шевченка] мислення пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі серед передової російської інтелігенції.
Гадаю, всі речення передають той самий зміст.

Згодна з п. Дмитром і п. Листопад стосовно слововживання, от тільки
чи завжди вислів революційність думки, а особливо настрою, є тотожнім революційній думці (настрою). На жаль, не знаю контексту наведеної Дмитром цитати (окрім того, що вона ілюструє словникову статтю). Але в ній наявна певна неоднозначність.

Революційність як ідеологічна спрямованість думки, що має стосунок до революції (а саме так здебільшого інтерпретували творчість Шевченка у радянському літературознавстві) чи революційність як поступ?
Тому наведена цитата, як на мене, не може повною мірою ілюструвати слововживання, адже

Революційна настроєність/спрямованість думок/мислення, як на мене, інтерпретує сказане Рильським в ідеологічному ключі (хоча, можливо, саме про це йому йшлося).
А от революційність мислення – це вже поступ у думці (Шевченко був першим у чомусь (піонером, а не революціонером /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> ). Саме в такому ключі я чомусь прочитую наведену цитату. Тому, як на мене, не усі наведені п. Дмитром речення передають той самий зміст.

Пон жовтня 05, 2009 1:03 pm

Черепаха писав: ↑
Пон жовтня 05, 2009 4:09 pm

Революційність як ідеологічна спрямованість думки, що має стосунок до революції (а саме так здебільшого інтерпретували творчість Шевченка у радянському літературознавстві) чи революційність як поступ?

Як на мене, пані Черепахо, ми вбачаємо в окремих словах ідеологічний підтекст саме через те, що над нами й досі тяжіє радянська минувшина. Подвійне розуміння слова революція виникає саме через Жовтневу революцію, ставлення до якої ми докорінно змінили, назвавши її Жовтневим переворотом. А насправді революція - то і є поступ. Ось як тлумачить це слово Словник.нет:

РЕВОЛЮЦІЯ, -ї, . 1. Докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного. // Революційні ідеї. 2. Переворот у якій-небудь галузі, що приводить до докорінного перетворення, удосконалення чого-небудь.

Пон жовтня 05, 2009 1:58 pm

Дмитро писав: ↑
Пон жовтня 05, 2009 4:09 pm

Як на мене, пані Черепахо, ми вбачаємо в окремих словах ідеологічний підтекст саме через те, що над нами й досі тяжіє радянська минувшина. Подвійне розуміння слова революція виникає саме через Жовтневу революцію, ставлення до якої ми докорінно змінили, назвавши її Жовтневим переворотом. А насправді революція - то і є поступ. Ось як тлумачить це слово Словник.нет:

Так чи інакше, читаючи книжку 1961 року видання ми мусимо враховувати значення слова революція, яке на той час було також актуальним. Це не тому, що мені (Черепасі) ХОЧЕТЬСЯ в такому ключі трактувати слово революція. Просто так було. І так писалися статті, і наукові теж.

А якщо розуміти революцію як поступ, то, даруйте, але, як на мене, словосполучення революційна настроєність/спрямованість мислення/думки позбавлене логіки. Слово спрямованість – зайве. Революційність, поступ або є, або цього нема. Так само я не скажу продуктивна/ефективна спрямованість чиєїсь роботи. Або моя робота ефективна, або ні. Можна також говорити про ефективність/продуктивність роботи. Робота відзначається продуктивністю.

Отже,
може бути революційна думка. Революційне мислення.
Може бути і революційність. Але слово спрямованість тут зайве.

Зрештою, я в попередньому дописі також не зовсім доречно вжила ідеологічна спрямованість думки. Тут краще сказати ідеологічна заанґажованість думки (думка як напрямок знання, царина: тощо).

Так само недолуго звучить революційність умонастрою, незважаючи на те що ця фраза належить самому Рильському. Крім того, що тут можливі різночитання, речення ще й позбавлене сенсу. Ну мусили люди за тих часів так писати! У наведеному реченні все докупи – і кріпаки, і передова інтелігенція, так що дійсно не розбереш, у якому значенні вжито слово революційність.

Взагалі, як на мій смак, що умонастрій, що умонастроение, – це потвори, особливо в українському варіанті. Адже основа умо- нічого не додає, лише робить вислів манірним і завуальованим.

Пон жовтня 05, 2009 2:17 pm

Черепаха писав: ↑
Пон жовтня 05, 2009 4:09 pm

Взагалі, як на мій смак, що умонастрій, що умонастроение, – це потвори, особливо в українському варіанті. Адже основа умо- нічого не додає, лише робить вислів манірним і завуальованим.

Отут я з Вами згоден, тому й навів кілька можливих замінників.
Коли є бажання продовжити дискусію про революційність, пишіть у приват. Я відкрию нову тему.