Сторінка 1 з 1

С походом

Додано: Суб березня 23, 2013 3:34 pm
Танка
С походом – з лишком, з потягом. [Та тут до́брих два фунти ще й з потягом (Київ)].

А от трапилося таке: міра з чубком. Що то значить? Часом, не те саме "с походом"?

С походом

Додано: Суб березня 23, 2013 4:11 pm
Selyd
З походом - це коли зважують на терезах. Тоді шалька йде.
З потягом - це коли зважують на безмені. Плече тягне.
З лишком - це коли зайвину насипають, чи накладають.
Міра з чубком - це коли в міру насипають з чубком, щоб був горбочок.
З походом - найбільш поширене і безвідносне.
Матір готували на продаж малину і зранку складали її в літровий слоїк.
Додатком брали ще троха малини, бо до рудника було 5 км і малина всідалася
по дорозі. А той додаток потім робив горку, чубок. Як у півня гребінь-чубок.
Це було як закон - давати з походом.
Виробник вихвалявся своїм товаром і готовий був нагодувати людей.
Сьогоднішній посередник має іншу психологію.

С походом

Додано: Суб березня 23, 2013 5:07 pm
Дмитро
Selyd писав:
Суб березня 23, 2013 4:11 pm

З походом - найбільш поширене і безвідносне.

Не певен, що це найпоширеніший і безвідносний варіант. Як на мене, то це росіянізм. З потягом — варіант відоміший і зафіксований навіть у допогромних словниках. До речі, є там варіант і з чубком. А нейтральними сьогодні є, певно, варіанти з чимось, з лишком. Хоч, певна річ, люди в різних ситуаціях уживають чимало таких конструкцій: з гаком, з верхом, з наспою, з наддатком, з гарбом, з оком та ін. Пам'ятаю навіть, як прабабуся казала бабусі: Тобто ложку з верхом.

С походом

Додано: Нед березня 24, 2013 7:04 am
Selyd
Дмитро писав:
Суб березня 23, 2013 5:07 pm

Не певен, що це найпоширеніший і безвідносний варіант. Як на мене, то це росіянізм.

Як завжди я говорю про Схід. Без зазіхань на узагальнення.
А ще казали, про солому, сіно тощо - з натоптом.

С походом

Додано: Сер квітня 03, 2013 6:21 am
lelka
Мама досі каже куп'Ята ложка, коли йдеться про ложку з верхом.

С походом

Додано: Сер квітня 03, 2013 1:31 pm
Selyd
У мене теж виникали асоціації - на хлібах.
А куп'ята походить від куп'я. І дуже красиво, і по-нашому!