Приміром, є такий російський фільм "Очкарик". Фільм дублюють, потрібно перекласти назву. Міняти назву не можна, потрібно підібрати якесь слово/словосполуку на означення людини, яка носить окуляри. Які є варіанти?
Якщо не можна міняти, тоді так і залишається - Очкарик (хохлы и так поймут). Якщо ж робимо переклад, то назву перекладаємо, виходячи зі змісту, тут, з анотації. Варіанти назви: "Вибух в кафе" "Несподіваний фінал" "Помста учителя" "Фатальна помилка" "Не так сталося як гадалося"
Якщо не можна міняти, тоді так і залишається - Очкарик (хохлы и так поймут). Якщо ж робимо переклад, то назву перекладаємо, виходячи зі змісту, тут, з анотації.
Думка зрозуміла. А в самому фільмі слово просто оминаємо... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Відповідник підбираємо залежно від ширшого контексту (хто говорить/яка ситуація). Наприклад, "козел". Або "придурок".
Даруйте, але "очкарик" і "козел" чи "придурок" - далеко не синоніми. /ah.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ah:" border="0" alt="ah.gif" /> Чи ви вважаєте, що це менш образливі слова? Тобто "очкарик" звучить зневажливо і для української культури невластиво, а от "козел очкастий" - це по-нашому, по-українськи? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> А по-друге, не розумію, навіщо в літературному творі / фільмі при перекладі розмовної мови вживати замінники для слів, які існують у живому мовленні. Можна, звичайно, і "ботаніка" чи "заучку" замінити на "розумника", "відмінника" або "примітива/придурка" залежно від "(хто говорить/яка ситуація)", але в реальному житті ці слова таки живуть (незалежно від того, занесли їх до словників чи забули, або від того, є там позначка (розм.), (жарг.) чи немає). Та й інколи добірна українська мова, вкладена в уста окремих персонажів (без жаргонізмів, русизмів, розмовних словечок), звучить щонайменше неправдоподібно, а то й смішно.
Для себе обговорення завершую. Дискутувати про речі очевидні сенсу й справді немає.
Як на мене, тим "очкариком" росіяни не завжди когось називають, щоб покривдити. Просто людина наділа окуляри — і в очах багатьох стала "очкариком". Часом це образливо. Відчуваю це на собі, бо ношу окуляри. Ще образливіше буває, як на додаток до моїх окулярів дехто чує з моїх уст українську мову. Але, підкреслюю, це поодинокі випадки. Питання дуже складне, і крапку в цій дискусії, мабуть, поставити буде складно. Бо, з одного боку, в українській мові немає таких слів, як "язвенник", "почечник", "сердечник", "опорник", "желудочник" і т. д. Багато років нам накидали "подагрика", та він так і не прижився, дарма що є в словниках. Але ж маємо ми алкоголіка, неврастеніка, паралітика, сифілітика тощо. Так, це слова неукраїнського походження. А п'яниця, кульга, криворучко, хиря, сновида, сухітник? Хоч і тут можна заперечити: усі слова, крім п'яниці, маловживані. І це правда, людина, хоч і має фізичні вади, однаково лишається людиною і тільки людиною. Мабуть, тому так болюче я сприймаю в новинах чи газетах новотвори на кшталт "візочника". Але неопрацьованість похідних від російських "очков" у російсько-українських словниках призвела до того, що кожне добирає відповідники на свій смак. Тобто ховати голову в пісок, як написала пані Листопад, не слід. Певна річ, людина (чоловік, жінка, хлопець, дівчина і т. д.) в окулярах звучить краще. Та й той приклад, у якому пан SS. пропонує замість очкарика писати придурок чи козел, природніше звучав хоч би так: [quote]Годі, щоб той в окулярах...[/quote] Але хочемо ми того чи ні, в Україні вже не так святобливо ставляться до людей в окулярах, як то було двісті років тому. Через те раз у раз у письменників і трапляються очкарики та інші назви людей в окулярах: [quote]Що він каже, цей чотириокий? (Микола Ятко);
Що ж він за один, оцей окулярник? (Михайло Чабанівський);
У дверях з'явився Іван Трунін, її заступник, окуляристий, високий, з їжакуватим чорним волоссям (Юрій Бедзик).[/quote] До речі, в жодному з наведених прикладів якоїсь ненависті чи злоби я не відчуваю.
Даруйте, але "очкарик" і "козел" чи "придурок" - далеко не синоніми. /ah.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ah:" border="0" alt="ah.gif" />
100%. Але у мене йшлося про синоніми, тут, про адекватну передачу емоції, ставлення до персонажа, не про семантику. Йдеться ж бо не про "людину в окулярах".
До речі, в жодному з наведених прикладів якоїсь ненависті чи злоби я не відчуваю.
Де ж ви у мене злобу бачили? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> Я говорю про зневагу.
Але все це, на жаль, лише лінгвістичні розумування. Щойно працював перекладачем на одеському кінофестивалі, поруч зі мною сиділа студентка-волонтер, їй доручили перекладати новини українською. І проінструктували як це робити - вантажиш у ґугл і перекладаєш. І вона, зі словами, "Как же я ненавижу эту украинскую мову" взялася до праці.
Якщо той російський фільм будуть перекладати українською, то саме через ґугл.
