Агов, перекладачі!

Гілка для перекладачів

Модератори: Танка, vitaly1, Листопад

Відповісти
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Агов, перекладачі!

Повідомлення Танка »

Про переклади творів Марини Цвєтаєвої

Творчість величної Марини Цвєтаєвої заслуговує на велику любов і щиру повагу з боку широкого кола її відданих шанувальників, і не тільки серед російськомовних читачів. Не помилюся, зробивши припущення, що перекладена творчість поетки має великі обсяги. Натомість українських перекладів не так вже й багато. Окремі вірші великої Марини перекладав Павло Тичина. Серед українських перекладів з Цвєтаєвої можна ще назвати переклади Валерії Богуславської, Олени Білозерської.

Незабутній Василь Стус високо цінував поезію Марини Цвєтаєвої. Знаючи досконало російську мову, відчуваючи кожною клітинкою свого єства рідну українську мову, маючи неперевершене мовне чуття, міг би, мабуть, як ніхто інший, найкращим чином відтворити українською мовою творчу спадщину поетки. Але не судилося — Стусове життя обірвали на злеті, коли в його душі закумулювалося стільки досвіду, думок і переживань, що можна тільки уявити собі, скільки неперевершених творінь — зокрема й перекладів — могло б вийти з-під його пера. Відтак маємо лише один-єдиний його переклад Цвєтаєвського вірша «Ну й химерує лжа життьова!» («Неподражаємо лжёт жизнь»). Відомо, що, перебуваючи в таборах, Стус працював серед іншого й з її текстами. До того ж працював так, що сучасним перекладачам варто було б повчитися, як толмачеві годиться ставитися до оригінальних творів. Прочитайте хоча б лист Василя Стуса до дружини і сина від 10 серпня 1981 року, в якому він робить ретельний аналіз «Поеми кінця» Марини Цвєтаєвої (цей лист написано ним у відповідь на лист сина, в якому той переписав для батька текст цієї поеми).

Останнім часом на літературних порталах можна натрапити на безліч спроб українських перекладів поетки. Найгірше те, що часто-густо за них беруться люди, які геть не знають української мови. Очевидно, удавана близкість мов чи, може, зверхнє ставлення до української мови, як до діалекту російської надихають на такі експерименти.
Зупинюся на «творчості» однієї з таких «перекладачок» на ім’я Тетяна Раєвська 4 (https://www.stihi.ru/avtor/tkonusova) — під таким іменем на порталі «Стихи.ру» опубліковано понад 60 поезій Цвєтаєвої українською мовою. Під кожною з тих публікації купа захопливих дружніх відгуків від людей, що так само, як і «перекладачка», не мають жодного уявлення про мову, переклад на яку беруться оцінювати. Можна лише уявити собі, які наслідки може мати вільне розповсюдження теренами Інтернету такої «творчості».

Очевидно, що авторка «перекладів» дійсно працює зі словниками, зокрема, з СУМом — про це свідчать розлогі коментарі під кожною публікацією з додаванням цитат з цього шанованого словника. Але ж цього замало, адже переклад — то не є заміщення слів оригінального тексту українськими словами, хай хоч і з такого поважного джерела. Та менше з тим слід зауважити, що неприпустимим є нехтування нормативними наголосами, застосування діалектних слів без урахування особливостей оригінального тексту і т.і.

Аби читач зміг пересвідчитися в тому, що таке паплюження української мови викликає чуття огиди і образи, наведу кілька прикладів.

От, приміром, до якої нісенітниці призводить калькування російського вислову «не от вас ли?»

День безневи́нний і ві́тряний був..
Зі́рочки те́мні зага́сли.
– Ба́ба моя́! – Цей безжа́лісний бунт
В се́рці мої́м – не від ва́с чи?..

(«Бабуся»/»Бабушка»)
Тут і надалі наводитиму назви «перекладів» в редакції «перекладачки».

Дуже полюбляє пані «перекладачка» застосовувати діалектні або архаїчні слова без урахування особливостей оригінального тексту («гвіздь», «любва», «ніт»):

Зірви стЕбло́ край криниці
І ягоду йому вслід, –
Ніж цвинтарная суниця,
Крупніше й солодше ніт.

А потім не йди похмуро,
Схиливши главу весь путь,
Легко' про мене подумай,
Легко' про мене забудь.

(«Ідеш, на мене похожий» / «Идёшь, на меня прохожий»)

В останньому прикладі бачимо й легковажне ставлення до наголосів. Подібних прикладів у авторки — хоч греблю гати. Такі приклади наголошування, як от: «марнЕ», «другИх», «висІв», «цвяхА», «стАрого», «вчорА» (і хоч я тут не наводжу уривків, прошу повірити мені, що все це неподобство бачила на власні очі), невикористання характерної для української мови кличної форми («друг» замість правильного «друже», «гість» замість «госте», «дружок» замість «дружку») відтручує читача, для якого поняття мови не є порожній звук.

Наведу повний текст одного з так званих «перекладів».

Писала я на аспідній дошці',
І на листочках опахал померклих,
І на піщаній річковій косі,
По кризі ковзаном, кільцем на стеклах, –

На дереві у лісу на краю,
І, врешті, – щоби всім відомо стало! –
Що я тобі люблю, люблю, люблю –
Веселкою небесною – писала.

Як я хотіла, щоби кожен цвів
Зі мною ввік! Під пальцями моїми!
І як затим, схиливши лоб на стіл,
Хрест-навхрест перекреслювала – `ім'я...

А ти, в руці продажного писця
Затиснуте! мені ти серце жалиш!
Мною непродане! внутрі кільця!
Ти – уцілієш на скрижалях.

(«Писала я на аспидній дошці» / «Писала я на аспидной доске»)

Я здійснила спробу невеличкого начерку. Поривалася це зробити вже давно, та все відкладала. Але ж несила бачити таке нехлюйське ставлення до української мови, таке її безсоромне приниження. Відгукніться, небайдужі мовці! А взагалі-то б дуже хотіла, щоб хтось з тих, хто має стосунок до навчання майбутніх перекладачів, наочно показав студентам, як категорично не можна робити переклади.
Розумію, що воно, може, й шкода витрачати час на читання базгранини, яка виходить з-під пера горе-перекладачки, але тільки публікації у статтях поважних кваліфікованих філологів, можливо, матимуть якийсь вплив і принесуть бодай які результати. А найкращим результатом тут, як на мене, було б припинення з боку «перекладачки» таких перекладацьких вправ. І Марині Цвєтаєвій там, в засвітах, де між душами, певно, не існує мовних чи якихось інших перешкод, теж було б приємно від того, що її слово українською тут, на землі, захищено.
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Агов, перекладачі!

Повідомлення Танка »

http://www.stihi.ru/2017/04/17/4409
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

Агов, перекладачі!

Повідомлення Танка »

http://mspu.org.ua/poetry/15691-parodiya.html
Відповісти