Деякі терміни з царини "pets"

[Dmytr]

Я роблю переклади друкованих матеріалів рекламного й такого собі "загальнопопуляризаторського" характеру про домашніх тварин (головно - собак й кішок). Коли з англійської, коли з російської...

Періодично доводиться чесати репу /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" /> , бо термінологія ще недостатньо напрацьована.

Власне, сам термін "pets" поки що не має, на мій погляд, вдалого перекладу (використовуємо "домашні улюбленці" або, де можливо, просто "улюбленці")

Не знайшов у доступник словниках перекладу рос. слова "колтун" (жмут шерсті, що звалявся, і його неможливо розчісати), поки що в такому вигляді й використовую...

Далі англ. "hairboll" - це кошача проблема, коли кішки ковтають шерсть, а вона вже у шл.тракті формується у клубки. Наразі використовую "волосяні клубочки (жмутики)", але можливі, певно, варіанти?

Рос. "пуходерка" - спеціальна щітка для вичісування підшерстя (або, можливо, "підшерстка") -- ?

Якщо ваша ласка, панове мовознавці, не відмовте /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> , а я вам ще питань підсиплю, бо їх іноді виникає по дестку на переклад /rolleyes.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":rolleyes:" border="0" alt="rolleyes.gif" /> .

Можливо хто займається чимсь аналогічним (особливо з Західної України, "собачники", "кошатники") -- озвіться, будь-ласка!

[Andriy]

Власне, сам термін "pets" поки що не має, на мій погляд, вдалого перекладу (використовуємо "домашні улюбленці" або, де можливо, просто "улюбленці")

домашні тварини, брати наші менші... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Не знайшов у доступник словниках перекладу рос. слова "колтун" (жмут шерсті, що звалявся, і його неможливо розчісати), поки що в такому вигляді й використовую...

як же ж? у Кримського є

[Dmytr]

домашні тварини, брати наші менші... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Хочеться чогось так само короткого і ємного, як ті "петси" /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> , хоч і значення, що Ви їх навели жартома, також використовуються /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

як же ж? у Кримського є

Красно дякую! Мав би й сам дотумкати /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":(" border="0" alt="sad.gif" /> ...
Тепер і в тутешньому словнику знайшов "КОВТУН", бо ж шукав "колтун" -- не знайшов. А у Даля "ковтун" є.
А до "ґундзо́лі" вітчизняий споживач, певно, ще не доріс :P . Це з якихось місцевих діалектів, чи це Я з Уралу? Бо я такого не чув... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

А щодо інших слів? /rolleyes.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":rolleyes:" border="0" alt="rolleyes.gif" />

[Savo]

Ось тільки тварини й улюбленці не домашні. Їх заведено звати свійськими.

[Лаврін]

Дуже цікава тема! Колись теж мав справу з тим терміном 'pet/pets'.

1. І маєте рацію, 'pet(s)' дуже популярне в англомовному світі. Але, мабуть, так коротко і компактно, як у них оте 'pet(s)', у нас не вийде... Ми знаємо старе наше "чотириногі друзі", а також "домашні улюбленці/вихованці", "наші вихованці". Кримський дає ще просто "приятелі".

Пр.: Всі цуценя́та погодува́в, найбі́льше-ж свого́ сіре́нького при́ятеля (Звин.). (Можна було сказати ще, "всіх цуценят нагодував...")
Чому це, Savo, "тварини й улюбленці не домашні"? От якби Ви, приміром, мали собаку, то що, в колі друзів (двоногих) ви б так і назвали його: мій улюбленець/вихованець? Та тільки домашній!

А от знаний у нас там так і називають: "pet shop". Є навіть така відома група - "Pet Shop Boys" (букв., "хлопці з зоомагазину").

2. На по-простому може бути "кудла", "пелехи", "жмуття (волосся)".
Пр.: Комо́к - ... ва́льо́к (-лька́), ва́лька, ... нерастёртый в какой-нб. массе) ву́злик, ковту́н, ковтю́х, жмут (-та́)... (Кримський)

2. На 'hair ball' є взагалі-то медичний термін - такий собі "трихобезоар".
А так, по-простому, то хіба-що може бути "волосяний опух/напух/припухлина"

3. Пуходёрка:
Гребешо́к – дрешпа́к. Або просто .
Ворси́льня – ворсува́льна щі́тка, ворсува́чка, драпа́чка.

пс: Хоч і Зх. Украйни, та не "собачник", не "кошатник". /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />

[Dmytr]

Ось тільки тварини й улюбленці не домашні. Їх заведено звати свійськими.

Було заведено. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Я не раз сперечався із дядьками з ГолВетУпра, бо колись мав нещастя бути в ініціативній групі законопроекту якраз з цієї тематики. Був іще такий собі термін "часів соцреалізму" -- "непродуктивні тварини", то я з головним ветлікарем Киева мало не почубився, коли доводив, що цей термін своє вже віджив. До речі, самі ті пани воліють величатися "лікарями ветеринарної медицини", а принизливе :P "ветеринар" сприймають так само, як я -- "свійських улюбленців" :angry: чи "непродуктивних тварин" :angry: /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
Аж ось, у відносно свіжому "Довіднику ЛВМ" (Урожай 2004 р) під редакцією тодішнього голови Управління читаю назву підрозділу: "Хвороби дрібних домашніх тварин" - крига скресла /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> і мо й я до цього десь збоку причетний /dirol.gif" style="vertical-align:middle" emoid="B)" border="0" alt="dirol.gif" />

[Dmytr]

1. Ми знаємо старе наше "чотириногі друзі", а також "домашні улюбленці/вихованці", "наші вихованці". Кримський дає ще просто "приятелі".

Так, звичайно, ці всі форми використовуються й зараз, а от щодо "приятеля" - треба подумати. Ще використовується "компаньйон" (головно для собак), але "приятель" -- звучить приємніше, хоч до нього доведеться привчати нашу [російськомислячу :angry: ] публіку

2. На по-простому може бути "кудла", "пелехи", "жмуття (волосся)".

"кудла" теж можна взяти на озброєння, (також, шерсть кудлата, а дія? - "кудлається" чи "береться кудлами"?)

2. є взагалі-то медичний термін - такий собі "трихобезоар".
А так, по-простому, то хіба-що може бути "волосяний опух/напух/припухлина"

"трихобезоар" - наслідки утворення клубочків (хворобливий стан), а власне, клубочки - "безоар", але ані це, ані "опух-напух" у науково-популярному тексті якось не на місці /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":(" border="0" alt="sad.gif" />

3. Пуходёрка:
Гребешо́к – дрешпа́к. Або просто .
Ворси́льня – ворсува́льна щі́тка, ворсува́чка, драпа́чка.

"ворсува́чка" й "драпа́чка" звучать непогано, але в тутешньому тлумачнику першого немає взагалі, а друге пояснено як "вишивка". Це, вочевидь, або застарілі або діалектні форми? Гребінці й гребінки не годяться, бо це зовсім інші інструменти.

пс: Хоч і Зх. Украйни, та не "собачник", не "кошатник". /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />

Все одно дякую! /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[Savo]

Було заведено. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Я не раз сперечався із дядьками з ГолВетУпра, бо колись мав нещастя бути в ініціативній групі законопроекту якраз з цієї тематики. Був іще такий собі термін "часів соцреалізму" -- "непродуктивні тварини", то я з головним ветлікарем Киева мало не почубився, коли доводив, що цей термін своє вже віджив. До речі, самі ті пани воліють величатися "лікарями ветеринарної медицини", а принизливе :P "ветеринар" сприймають так само, як я -- "свійських улюбленців" :angry: чи "непродуктивних тварин" :angry: /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
Аж ось, у відносно свіжому "Довіднику ЛВМ" (Урожай 2004 р) під редакцією тодішнього голови Управління читаю назву підрозділу: "Хвороби дрібних домашніх тварин" - крига скресла /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> і мо й я до цього десь збоку причетний /dirol.gif" style="vertical-align:middle" emoid="B)" border="0" alt="dirol.gif" />

Що значить було заведено?
Не було, а є. І, дастьбі, далі буде!

СВІЙСЬКИЙ, а, є. 1. Який живе при людях, не дикий (про птахів, тварин).

Приручите крокодила чи удава - й вони свійськими стануть.

Домашній - той що живе в домі, але не обов’язково свійський. Приміром домашньою (або хатньою) є миша, яка живе в хаті на противагу тим, що водяться в полі і звуться польовими. Тільки ви цих мишей улюбленцями навряд чи назвете. Коли ж маєте приручену мишу - вона буде свійська.

Власне, про це саме пишуть Антоненко-Давидович, Пономарів, Головащук. Міркування перших двох і наведу:

"Домашній і свійський
«По двору ходило багато домашньої птиці», – читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор не замислився над різницею слів домашній і свійський.
Прикметник домашній означає «той, що живе в домі або стосується дому»: «Домашнього злодія не встережешся» (М. Номис); «Іван хоче оповідати про своє життя домашнє» (М. Коцюбинський), а свійський – «не дикий, приручений»: «Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лупить» (О. Стороженко); «На цвинтарі поміж бабами та дівчатами дибали чотири свійські журавлі» (І. Нечуй-Левицький). Миша – дика тварина, але коли вона живе в хаті, її звуть домашньою мишею на відміну від такої ж дикої – польової, що водиться в полі. "


"Свійський і домашній
В уривку газетного тексту читаємо: «Є чимало самотніх людей, єдина втіха яких —домашні тварини». Про тварин, що живуть при людях, українською мовою правильно казати свійські (на відміну від диких): «Пан Цибульський любив пополювати, було і слідство вчинить, і качок настріля; коли нема диких, то і свійських лущить» (О. Стороженко). А домашній — це той, що стосується дому та людей
і речей у ньому; той, що відбувається вдома: «Іван охоче оповідав про своє життя домашнє» (М. Коцюбинський); «Несуть йому в палату їжу й усякі домашні ласощі» (В. Кучер). "


А ось і Кримський:
Дома́шний –
(О домашних животных) – сві́йський, подві́рній, ха́тній. Дбав про те, щоб із ди́ких зві́рів роби́ти сві́йських (Крим.). Коли́ нема́ ди́ких качо́к, то з доса́ди і сві́йських лу́щить. Ко́шики з я́йцями вся́кої подві́рньої пти́ці (Неч.-Лев.). Каза́ла польова́ ми́ша ха́тній (Казка)].

Тож чи скресла то крига, чи знов туману напустили?

[Лаврін]

Домашній - той що живе в домі, але не обов’язково свійський.

А власне, оті собачки і котики, що живуть у людській оселі, і є , не свійські. тварини, які живуть у людей - це худібка, всякого роду птиця.

Із звірів у плавнях мені траплялися тільки свині, й то, напевне, не дикі, а здичавілі, свійські. Щоб не годувати свиней, селяни з берегів Великого Лугу виганяли в ті часи свиней у плавню і там лишали аж до зими. За літо свині дичавіли, виводили в плавні поросят, які, виростаючи, ставали вже зовсім дикими й навіть кидалися на людей. На зиму селяни намагалися забрати свиней у село, а на тих, що не давалися до рук, влаштовували облави, як на диких.

A до отієї "миші домашньої" хіба ще можна додати... !

Але саме устами й руками цих перекинчиків і творилася революція! Вони добилися того, що щурів оголошено дуже корисними тваринами. Священик у церкві сказав: ”Не убий ближнього і щура!” Зараз уже це звучить так: ”Не убий щура, яко ближнього свого!” Щур став ближнім, це вже була стадія вища навіть від тієї, на якій перебували свійські тварини...

[Лаврін]

Тут, гадаю, треба просто розрізняти. Ті собаки, які є на обійстю, припнуті на ланцюг, але мають свою буду, вряди-годи господар, там, випускає їх погуляти на улицю, навіть мають право зайти до оселі і при тому нікого там не покусати - ото і є собаки. Але вони зовсім не є "домашніми улюбленцями". Бо такий свійський пес прив'язаний коло буди, відбуває свою службу і в дощ, і в вітер, і в завірюху, а ласкавий господар, звісно, годує його, в міру дбає про нього. Але панькатися з такими вже ніхто не буде, як супроти тих, кого і називають "домашні улюбленці". Бо ті - милі звірята, майже члени сім'ї і нерідко навіть сплять у господаревім ліжку. Сказано-бо - !