Мавка писав: ↑Сер серпня 10, 2011 1:19 pm
4) усунути всі подвоєння в запозичених словах, крім випадку стику морфем на кшталт ірраціональний;
Підтримую. Хоч з диференційною метою все ж лишив би кілька, на кшталт білль - біль, мотто - мото, дурра...
Мавка писав: ↑Сер серпня 10, 2011 1:19 pm
...
5) прибрати відповідні подвоєння в іменниках середнього роду :shock: .
І буде добре /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> .
Ой, чи буде? Дитини з водою не вихлюпнемо, бува?
Подовжений звук на місці давніх м’якого + [й] – виразна риса української звукової системи, одна з тих, що вирізняє нашу мову з-поміж інших слов’янських – жодна інша з них таких звуків у цій позиції не має. Тривалий час в українському мовознавстві взагалі панувала думка про самостійність цих подовжених м’яких фонем.
І ми так легко візьмемося штучно знівелювати цю давню ознаку? Чи йдеться лише про орфографію? Однак це теж шлях до нівелювання – народ звик вимовляти, як написано. Тож якщо прибирати подвоєння на письмі, треба думати над замінником (інші символи, діакритика тощо – але ж це дурня, бо лише ускладнить написання замість спрощення).
Стосовно винятків. Безумовно, їх багато, ясна річ, дещо слід спрощувати. Тільки без огульності, вивірено. Бо коли зважати на те, що учням важко вивчити... Ну, тоді доведеться, наприклад, зачесати під один гребінець усі винятки-порушення чергування о, е з // і в новозакритих складах. Мабуть, не треба пояснювати, що це нонсенс.
Щодо іншого треба ще думати. Раціонального, справді, висловлено чимало.
P.S. До речі, ще забуто орудний відмінок однини іменників ІІІ відміни – чим вони гірші? (як вам варіанти сілю, пічю, нічю...?), кілька прислівників (зраня, спросоня, навманя, попідвіконю, попідтиню), ну, і в дієсловах спростимо – лю, вилю, залю...