Яйце

[Основознавець]

Ніде не можу знайти інформацію про правильність. Який з цих словосполучень правильний, якщо обидва, то який правильніший або поширеніший?

[Дмитро]

Колись про Великдень ми вже були дискутували. Зважаючи на те, що люди ні Пасхи, ні пасхального на позначення Великодня й великоднього майже не вживають, гадаю, що правильно казати великоднє яйце, або, конкретніше, крашанка чи писанка.

[Валентин]

Колись про Великдень ми вже були дискутували. Зважаючи на те, що люди ні Пасхи, ні пасхального на позначення Великодня й великоднього майже не вживають, гадаю, що правильно казати великоднє яйце, або, конкретніше, крашанка чи писанка.

Люди кажуть Паска і на свято і на випічку. Пасху накидає церква. Але ніколи не чув, щоб яйце називали пасхальним, паскальним чи навіть великоднім. Крашане яйце (не крашене), крашанка (у Тютюнника навіть звичайні курячі яйця - крашанки); писанки, дряпанки, крапанки - то вже літературні та технологічні терміни.
Знайшов у Стельмаха - сирі яйця = крашанки: "Не питаючись, чи Давид хоче вечеряти, тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки" (Михайло Стельмах, І, 1962, 139). Не можу знайти у Тютюнника, але десь є.

[Selyd]

У нас говорили і крашанки, і яйця
- крашанки (яйця) вже попродала
- курка знесла яйце
- курка знесла виливок (м'яке яйце)
- курка знесла крашанок не говорили
- піди позбирай крашанки (яйця)
- якась холєра яйця попила
В нашому донбаському селі писанок не розписували, тільки фарбували яйця в різні
кольори і вони ставали крашанками. Якщо хтось, наприклад моя племінниця,
і розмальовував, то це був просто візерунок. Частіше фарбували лушпинням
цибулі. Грали в битка. На Паску. Пасха ніколи не казали.
Говорили і Великдень, не часто.

[Основознавець]

Вочевидь, таки великоднє яйце теж калька. Словники тому довід. Дякую, панове.

[IgorKo]

Спробуємо тимчасово відокремитись від «… крашанок і писанок», розглянувши інше вживане українське слово, що відсутнє у російських словниках, тому не може бути калькою чи, будь-чим іншим, це - ТРОПА́Р.
Його не зустрінеш разом з «ПА́СКА, ПА́СХА», а тільки з «ВЕЛИ́КДЕНЬ».
Тобто, матимемо «великодній тропар».
Висновок: правильним буде вживання виразу, де йтиметься про «крашанки великодні»,
«великодня випічка», інше,
На Великдень на соломі, против сонця,
Діти грались собі крашанками (Шевченко).

Повертаючись до слів ПА́СКА і ПА́СХА, за друкованими джерелами УГКЦ, робимо висновок, що вони є розмовним еквівалентом ВЕЛИКДЕНЬ, але не канонічними з точки зору церкви і вживається у відомих вам значеннях:
1. Солодка здобна випічка…
2. Свято, церков., розмовне, те саме, що ВЕЛИ́КДЕНЬ.

Тому, вживання вислову «великодна крашанка» є вірним, за «пасхальна крашанка (яйце)» хоч і несе те ж саме значення і повсякчас вживане у розмові. Воно є менш коректним, академічно чистим.

Більше, Ожегов подає слово ПА́СХА і упускає ПА́СКА (484, 485), тому, про кальку я б не говорив з такою впевненістю.

[Основознавець]

«великодна крашанка»

Якщо Ви згадали академічний підхід, то чи цей вислів не є тавтологією?