налокітник?
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
налокітник?
Надибала це слово у Бусла. Чи наше воно, адже по-українськи лікоть, а не локіть?
налокітник?
Мабуть, раніше українці говорили і локіть, і локоть:
По локоть руки засукав. I цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав (І.Котляревський); Сидить за столом в червоному жупані, руки по локоть засукані... (П. Куліш); Коли мені Бог допоможе додому вернутися, то зараз, на першім сеймику, нароблю такого бешкету, що пізнають почому локоть (А. Чайковський); Близько локіть, та не вкусиш (Номис).
До речі, у словнику Кримського теж є налоко[і]тник.
налокітник?
Сучасні словники фіксують лікоть, ліктик, ліктьовий , тож налікотник виклядає логічніше, ніж налокітник .
До речі, той же словник Кримського відповідником до рос. локоть подає лікоть (хоча деякі давніші словники, як-от Грінченків, містять обидва варіанти - лікоть і локіть).
До речі, той же словник Кримського відповідником до рос. локоть подає лікоть (хоча деякі давніші словники, як-от Грінченків, містять обидва варіанти - лікоть і локіть).
налокітник?
А є ще й підлокітник. Справді, з погляду сучасної мови ці слова звучать трохи незвично. Гадаю, поряд з налікотник та підлікотник можна ще вживати наліктя й підліктя. Може, й вони приживуться.