Скраю
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Скраю
Мене на одному поетичному форумі покритикували за ці рядки: Кров’ю кропить горобина
Мур щербатий скраю храму. Мовляв, мур не може бути скраю храму, бо храм великий і тривимірний, а мур нібито малий і не перебуває з храмом в одній площині. Мені цікаво, а чи справді така аргументація має якесь підґрунтя і чи справді ніщо (мур щербатий для прикладу) не може бути скраю храму?
Мур щербатий скраю храму. Мовляв, мур не може бути скраю храму, бо храм великий і тривимірний, а мур нібито малий і не перебуває з храмом в одній площині. Мені цікаво, а чи справді така аргументація має якесь підґрунтя і чи справді ніщо (мур щербатий для прикладу) не може бути скраю храму?
Скраю
З чого вони вирішили, що той мур малий? Так, в СУМі є одне з значень, що мовить про невисоку загорожу навколо чогось. Але в першому рядку тлумачення бачимо, що це висока кам'яна або цегляна стіна.
Хіба не про високі стіни тут йдеться? А Китайський мур? Берлінський мур?
[quote]Тут же за мостом направо починався обширний сад, обмурований
високим муром.
І.Франко, "Борислав сміється"
Високі зчорнілі муровані стіни з визубнями зверху кругом садка були схожі на стіни твердині й наводили сум.
І.Нечуй-Левицький, "Князь Єремія Вишневецький"[/quote]
Хіба не про високі стіни тут йдеться? А Китайський мур? Берлінський мур?
Скраю
Танка писав: ↑Пон листопада 04, 2013 7:05 pm
З чого вони вирішили, що той мур малий? Так, в СУМі є одне з значень, що мовить про невисоку загорожу навколо чогось. Але в першому рядку тлумачення бачимо, що це висока кам'яна або цегляна стіна.
Хіба не про високі стіни тут йдеться? А Китайський мур? Берлінський мур?
А яка різниця високий той мур чи ні? Кому до того яке діло? Чи може він бути скраю храму? Ось суть питання.
Скраю
Пригадав собор святого Юра. Довкола нього височіє кам'яний мур.
Хто б це вказав архітектору на його розмір і інше?
Прохання дати прочитати вірш увесь.
Хто б це вказав архітектору на його розмір і інше?
Прохання дати прочитати вірш увесь.
Скраю
Крізь роздерті вітром хмари
Прозирає в раму ранок.
Обрій яро багряніє,
Пруг криваво червоніє
І чорніє труп на марах.
У фрамузі хрестовина,
Крізь фрамугу хуртовина,
Розчахнув вітрисько браму…
Кров’ю кропить горобина
Мур щербатий скраю храму.
Читать полностью: http://h.ua/story/158160/#ixzz2jlpilHSH
Скраю
http://nashe.com.ua/song/16754
Серед поля широкого і попід гаєм скраю.
Там стрілецька забутая могилонька стояла.
Пасла дівча дві корові і попід гаєм скраю
Споглянула на могилу і сплакала зі жалю.
Мо, скраю стосується лише тих речей. які мають краї, а храм має сторони? Теж ні.
Прірва має край:
Ой, коли б то та не скраю прірви,
Ой, коли б то та не скраю душ,
http://vstus.org/v-rsh-50-60-h-rok-v/oj-ko...ayu-pr-rvi.html
Серед поля широкого і попід гаєм скраю.
Там стрілецька забутая могилонька стояла.
Пасла дівча дві корові і попід гаєм скраю
Споглянула на могилу і сплакала зі жалю.
Мо, скраю стосується лише тих речей. які мають краї, а храм має сторони? Теж ні.
Прірва має край:
Ой, коли б то та не скраю прірви,
Ой, коли б то та не скраю душ,
http://vstus.org/v-rsh-50-60-h-rok-v/oj-ko...ayu-pr-rvi.html
Скраю
Гадаю, пане Валенине, Вам закинули те якісь математики, а не мовознавці. А село хіба не тривимірне? Ми ж кажемо скраю села, або край села, або покрай села. Те саме і з лісом, і з храмом, і з церквою:
Просто прийменник скраю новішого походження. От і все. Чудовий вірш, пане Валентине, дуже глибокий, ритмічний, щемливий, з неповторним чергуванням звуків. Коли ж редактор десь не пропускає, спробуйте змінити скраю на поруч. Інший прийменник навряд чи підійде, бо зіпсує алітерацію.
[quote]Глянь, Басам сидить край храму,
Очі впер в святую браму
I тлумак в руках держить (Іван Франко);
Наш дім стоїть край церкви Сан-Дієго (Леся Українка);
Чиесь мале край церкви плаче тихо (Амвросій Метлинський).[/quote]
Просто прийменник скраю новішого походження. От і все. Чудовий вірш, пане Валентине, дуже глибокий, ритмічний, щемливий, з неповторним чергуванням звуків. Коли ж редактор десь не пропускає, спробуйте змінити скраю на поруч. Інший прийменник навряд чи підійде, бо зіпсує алітерацію.
Скраю
-)))))))))))
Думаю пан Дмитро жартує, бо більша половина шанованих Форумчан і Форумчанок мають ось ту математичну, або наближену до неї освіту.
А стосовно вірша, погоджуюсь із думкою Автора попереднього допису, та висловлю свою: А чи не збіднимо ми текст замінивши свіже слово на інше, що із ужиткового ряду?
Думаю пан Дмитро жартує, бо більша половина шанованих Форумчан і Форумчанок мають ось ту математичну, або наближену до неї освіту.
А стосовно вірша, погоджуюсь із думкою Автора попереднього допису, та висловлю свою: А чи не збіднимо ми текст замінивши свіже слово на інше, що із ужиткового ряду?
Скраю
Звісно, збіднимо. Я запропонував це про всяк випадок, коли іншої ради вже не буде. Мені до душі і скраю. Але на колір і смак, як то кажуть...
Що ж до математиків, то я і справді пожартував. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> Але в кожному жарті є частка правди. Моя освіта теж ближча до математики, проте я ніколи не намагався спроектувати мовознавство на математику. У мові діють свої закони, часто-густо далекі від математематичних. Тому плутати мову з математикою не слід.