спокуса була великою чи велика?

[Повітруля]

Дієслово-зв"язка бути+іменник/прикметник:

Спокуса була великою.
Мова була чужою.
Він був суцільною загадкою.

Я відчуваю, що все ж правильно писати в називному: велика, чужа, але не пам"ятаю правила. Здається, це зараз суперечливе питання між мовознавцями. Підкажіть, будь-ласка. Дякую.

[Savo]

Ось цитата з підручника синтаксису для вищих шкіл Кулика:
[quote]Іменна частина, виражена прикметником (дієприкметником, порядковим числівником), вживається [color=#3333FF]переважно[/color] в формі [color=#3333FF]називного відмінка[/color], а в сполученні [color=#FF0000]з заперечною дієслівною зв'язкою[/color] — частіше в формі [color=#FF0000]орудного відмінка[/color], наприклад: 1. Робота в нас була артільна (Гонч.). 2. Берегова стежка була затоплена; з боку моря село було відірване від світу (Коц.). 3. В сім'ї Тарас Шевченко був третій. 4. Робота на пришкільній ділянці не була важкою.
Порядок вживання дієслівної зв'язки бути у реченні може набувати стилістичного значення. Так, у розмовно-побутовому мовленні і в деяких письменників зв'язка бути ставиться на початку речення: 1. Буде головонька снігом покрита (Гл.). 2. Був він чоловік непоганий. Книжним стилям літературної мови такий порядок вживання зв'язки не властивий.[/quote]

А це з підручника Пономарева:
[quote]Прикметник у складі присудка зі зв'язкою бути, як і іменник, може стояти і в називному, і в орудному відмінку. Проте, на відміну від іменника, називний тут уживається набагато частіше: Я був молодий (молодим); Книжка була цікава (цікавою). [/quote]

[Повітруля]

Дякую!