Маріупіль

[Валентин]

Пане Валентине, може, ви маєте відомості (чи можете їх знайти) щодо такого: чи в Польщі є назви населених пунктів із кінцевим -поль? Бо мені щось так одразу на думку не спадають, а шукати не дуже є часу.
Коли вони справді поширені в Речі Посполитій, то слушність наведеної вами версії буде підперта ґрунтовним аргументом. Коли ж ні, гм...

У Польщі є назви населених пунктів з кінцевим -поль. Зокрема, є Аннополь. "Анно́поль (пол. Annopol) — місто в східній Польщі, на річці Вісла. Належить до Красьницького повіту Люблінського воєводства".
Щоправда, у польській вікіпедії в історії того Аннополя помилково подані відомості про наш Аннополь (село Ганнопіль на Славутчині).
Якщо цього мало, то можу подати ще. Редагую: Знайшов ще: Конецполь (це,мабуть, від поля чи Польщі), Семпополь, Фрамполь. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%...%8C%D1%89%D1%96

[Svensson]

У Польщі є назви населених пунктів з кінцевим -поль. Зокрема, є Аннополь. "Анно́поль (пол. Annopol) — місто в східній Польщі, на річці Вісла. Належить до Красьницького повіту Люблінського воєводства".
Щоправда, у польській вікіпедії в історії того Аннополя помилково подані відомості про наш Аннополь (село Ганнопіль на Славутчині).
Якщо цього мало, то можу подати ще. Редагую: Знайшов ще: Конецполь (це,мабуть, від поля чи Польщі), Семпополь, Фрамполь.

На теренах Польщі назви міст на -поль досить рідкісні. Переважно зустрічаються на теренах колишнього Руського воєводства чи в його пограниччі: Фрамполь, Тересполь, Аннополь (2 - коло Замістя і біля Тарнобжега). Хоча є й інші: Андресполь, згаданий вже Семпополь. Щодо Конецполя, то це старе поселення. Саме воно було гніздом роду Конецпольських, які десь в 14 ст. мали писатися "з Конецполя".

[Svensson]

Щодо проблеми загалом, то досить погано, що укладачі правопису для нормування -поль, -піль опираються на етимологічні словники, які дуже часто подають версії про походження топонімів не на основі точних досліджень, а на підставі народної етимології, а то й вигадок чи пізніх міфів. Якщо ще для пересічного україномовного ще якось буде триматися в пам'яті коли вживати -поль, а коли -піль, то для іншомовних, які взялися вивчати українську, вельми складно втямити в якому випадку топонім пішов від "поліса", а коли від "поля".
На мою думку, для українського правопису було б цілком правомірним, наприклад, урегулювати єдину норму -піль, без етимологічних вправ. Тим більше, що в російській чи польській мові однаково залишається форма -поль, без різниці як би вона по-українськи не подавалася.

[Savo]

На мою думку, для українського правопису було б цілком правомірним, наприклад, урегулювати єдину норму -піль, без етимологічних вправ. Тим більше, що в російській чи польській мові однаково залишається форма -поль, без різниці як би вона по-українськи не подавалася.

З міркувань уніфікації воно справді логічно. Та чи варто при цім жертвувати виразною особливістю української фонетики, якої не знає ані польська, ані російська мова? Маю на увазі чергування о, е з і в новозакритих складах?

[Svensson]

З міркувань уніфікації воно справді логічно. Та чи варто при цім жертвувати виразною особливістю української фонетики, якої не знає ані польська, ані російська мова? Маю на увазі чергування о, е з і в новозакритих складах?

Це все можливе за умов абсолютної впевненості про правильність етимології топоніма. Класичний приклад - заморочка з Тернополем. Хоча тут дуже легко зрозуміти цю тенденцію, якщо знати загальну історію та причину появи назв таких поселень на українських землях.

[Svensson]

Поява топонімів на -поль на українських землях має конкретні причини та кілька етапів.
Буду казати лише про міста та містечка (навіть за умови невдалої локації).
Причини - активне заснування нових містечок на незаселених територіях, або перейменування старих.

1-й етап - активний локаційний рух 15-18 ст. на територіях у складі Польської Корони (характерно, що на землях Великого Князівства Литовського таких назв фактично немає; як на українських, так і на білоруських), при якому поширилася мода на різні "поліси": Янушполь, Скіндерполь, Аннополь, Тарнополь, Баришполь, Міхалполь, Краснополь, Йоаннополь тощо.

2-й етап - заселення російською владою з кінця 18 ст. степових земель, коли однозначно апелювалося до античної традиції: Овідіополь, Маріуполь, Мелітополь, Сімферополь, Севастополь, Нікополь, Ставрополь (тут сумнівів у "полісах" немає).

Окремо треба виділити групу "second hand" - коли назву свого давнішого поселення переносили на новий пункт (це версії про перенесення назв переважно на Слобожанщину вихідцями з Поділля чи Волині: Ямпіль, Білопілля, Миропілля (Сумщина)).

Щодо походження назв сіл, які ніколи міських прав не мали, то тут дійсно може бути причина від "поля". Наприклад: Кам'янопіль (коло Львова), який ніколи не був містечком.

[Andriy]

є ще така теорія: назви грецького походження: Сімферополь, Овідіополь пишуться через о, оскільки походять від «поліс», назви українського походження: Тернопіль, Кам’янопіль пишуться через «і» оскільки походять від слова «поле»…

[Savo]

є ще така теорія: назви грецького походження: Сімферополь, Овідіополь пишуться через о, оскільки походять від «поліс», назви українського походження: Тернопіль, Кам’янопіль пишуться через «і» оскільки походять від слова «поле»…

Пане Андрію, ми саме про це дискутуємо /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[Andriy]

Пане Андрію, ми саме про це дискутуємо /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

упс, я так розумію що мені треба більше спати, щоб читати повідомлення вздовж а не навскоси перед тим, як писати :mellow:

[Svensson]

На моє переконання, можна досить впевнено стверджувати наступне:
1) назви сіл, які ніколи не мали міських прав до і під час запровадження топоніма не можуть ніяк походити від "поліса" (це не має сенсу для села), а лише від поля: Трипілля, Кам'янопіль;
2) натомість міста, які при отриманні локаційних привілеїв у 15-18 ст. фіксуються з "-поль" походять від тогочасної моди на "поліси";
3) про міста з "античними мотивами" на півдні та сході я вже писав - там сумнівів у "полісах" немає.

Поясню п.2 елементарним історичним прикладом. Теофілія Яблонська 1740 р. змінила назву свого містечка Човганський Камінь (Човган, Чолган) на Теофіполь. Проте назва не приживалася й місцеві мешканці надалі вживали стару. Тоді вона ставила при дорозі гайдуків, які питалися подорожніх: "Куди йдеш?" За відповідь: "У Чолган" - били людей канчуками. Таке собі цікаве "запровадження топоніма".
Очевидно, що власники, маючи великі амбіції та осаджуючи міста чи переводячи села на міське право, рівнялися на "Константинополь", але аж ніяк не мали намір увічнювати "Янушеве поле" чи "Міхалове поле" (таке тлумачення добре для пролетарської ідеології, але не для здорового глузду). Тим більше, що частка "-поль" і підкреслювала, що поселення є містом (хоча рештою й могло не відрізнятися від звичайного села).
Аналогічна справа й із Тернополем. Тарновський і "поліс" - це історичний факт, "тернове поле" - це вигадка без документального підтвердження. Мабуть, за теорією ймовірності співпадіння "Тарновський+поліс" з "терновим полем" має мізерні шанси. Проте нашим краєзнавцям-фантазерам це не аргумент. І тому Ямпіль починають виводити не від історичної причини, а від "ямської пошти" (пережитки 19 ст.; наче цих пошт у сусідніх містах не було!).
Я це наводжу, щоб показати наскільки важко іноді докопатися до етимологічної основи. Якщо вона визначена невірно, то й назва при правописній нормі "-поль, -піль" буде хибною.