Европа чи Європа? Евро чи євро?

[Махновець]

А-а-а, то я вас недобре зрозумів. Ви не збагнете логіки в зміні редакції правопису?
Якщо так, то вона наче прозора й випливає з гасла Івана Огієнка: "Для одного народу – одна літературна мова й один правопис". Українці ж нині фактично мають дві літературні мови: одну ту, що сформувалася в підрадянській Україні, другу – мову діаспори, котра після падіння залізної завіси вихлюпнула й у пострадянську реальність незалежної України. Нова редакція правопису мала на меті бодай трохи зблизити наявні варіянти.

Я не проти одного правопису і однієї мови. Не розумію, до чого тут діаспора. Ну, англійська ж мова не уніфікується із австралійським варіантом? British English ніхто наче не чіпає. Так що я особисто більше схиляюсь до того, що українська мова, яка розвивалась на українській землі (а не на канадській чи аргентинській) і має бути еталоном.

[Savo]

Я не проти одного правопису і однієї мови. Не розумію, до чого тут діаспора. Ну, англійська ж мова не уніфікується із австралійським варіантом? British English ніхто наче не чіпає. Так що я особисто більше схиляюсь до того, що українська мова, яка розвивалась на українській землі (а не на канадській чи аргентинській) і має бути еталоном.

Не все тут так просто, щоб порівнювати світову мову з її варіантами (британським, канадським, американським чи австралійським) й статусом державної в багатьох країнах, із українською, що реально здобула цей статус два десятки років тому. Правопис англійської ґрунтується на зовсім інших принципах, передусім традиційному (чи історичному), аніж український, що є насамперед фонетичним. Та й літературна мова саме української діаспори чинники функціонування таки має особливі, яких не має жодна інша, це думаю, відомо вам не гірш за мене.

Так що я особисто більше схиляюсь до того, що українська мова, яка розвивалась на українській землі (а не на канадській чи аргентинській) і має бути еталоном.

Власне, я схиляюся до цього ж, та, взагалі, так воно і є: пропоновані зміни в правописі структури мови не порушують. Радше подеколи намагаються нормалізувати риси, що притаманні українській здавна, зокрема виявлялися й графічно, але були штучно нівельовані в літературній мові в часи впровадження теорії "зближення братніх мов", хоч у діалектному середовищі існують і далі.