рід присудка при скороченні назв установ

[Запитувач]

У документах зустрічається: "Мінфін погодився", але "Мінтрансзв'язку пропонувало". Якого роду буде дієслово минулого часу у цих та подібних випадках?

[Savo]

У документах зустрічається: "Мінфін погодився", але "Мінтрансзв'язку пропонувало". Якого роду буде дієслово минулого часу у цих та подібних випадках?

І те й те – абревіатури, однак перша (Мінфін) – відмінювана, друга (Мінтрансзв'язку) – незмінна. Від цього й залежить визначення роду. У незмінюваних скороченнях рід визначається за родом стрижневого слова (у нашому випадку Міністерство – середнього роду), тому й Мінтрансзв'язку – середнього. Тим часом усі відмінювані абревіатури належать до чоловічого роду – незалежно від роду стрижневого слова. Пор., напр., неп (політика), ЖЕК (контора), але самі абревіатури відмінюються як іменники чоловічого роду ІІ відміни. Тому й Мінфін – чоловічого роду. Відповідно узгоджуєте й рід дієслова.

[Мавка]

При абревіатурах присудок ставиться в тому ж роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру. Приміром, УАН була заснована (бо Українська академія наук).
Незмінювані складноскорочені слова мають рід відповідно до роду іменника, який входить до абревіатури в називному відмінку: ця СБУ (бо служба), це МЗС (тому що міністерство), цей НБУ (адже банк).
[quote]Тим часом усі відмінювані абревіатури належать до чоловічого роду – незалежно від роду стрижневого слова.[/quote]
МАЛіЖ - відмінювана абревіатура чи незмінювана?

[Savo]

При абревіатурах присудок ставиться в тому ж роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру. Приміром, УАН була заснована (бо Українська академія наук).
Незмінювані складноскорочені слова мають рід відповідно до роду іменника, який входить до абревіатури в називному відмінку: ця СБУ (бо служба), це МЗС (тому що міністерство), цей НБУ (адже банк).

МАЛіЖ - змінна абревіатура чи незмінна?

Абревіатура МАЛіЖ належить не до жіночого (рід тут НЕ визначається за стрижневим словом), а до чоловічого роду, оскільки це скорочення є ВІДМІНЮВАНИМ, відповідно, як і всі змінювані абревіатури, належить до ІІ відміни. Пор. неп, жек, ТЮГ тощо. Зокрема, такою її бачать і МАЛіЖани, див., напр., тут. Хоч на сайті послідовності в такому вживанні бракує. Але я про конкретний випадок уживання цього скорочення в інтерв’ю, звідки, власне, й узято об’єкт для запитання. Оскільки в матеріалі абревіатура з волі інтер’юйованого відмінюється,

Але факт залишається фактом: хто залишився в МАЛіЖі, однозначно надалі бачить себе у творчій діяльності.

то чоловічий рід і у всьому тексті витримано послідовно, тому й МАЛіЖ об’єднав, а не об’єднаЛА.

[Мавка]

оскільки це скорочення є ВІДМІНЮВАНИМ

Це так звично для МАЛіЖан чи десь офіційно затверджено? Бо, ніде правди діти, завжди вважала подібні скорочення незмінними.
МАЛіЖ - Мала академія літератури і журналістики. Стверджуєте, що скорочення має чоловічий рід. Бо відмінюване.
А як щодо НАН (Національна академія наук)? Чи УАН (Українська академія наук)? Також чоловічий рід?

[Savo]

Це так звично для МАЛіЖан чи десь офіційно затверджено? Бо, ніде правди діти, завжди вважала подібні скорочення незмінними.
МАЛіЖ - Мала академія літератури і журналістики. Вважаєте, то скорочення має чоловічий рід. Бо відмінюване.

Як на мене, річ не в затвердженні, а в мовній практиці. Абревіатури виникають дуже швидко. Ніякий словник скорочень і правопис за ними не вженеться. Тож доводиться зважати на живомовну тенденцію, а нерідко й на контекст.
Якщо в тексті абревіатуру не відмінюють, то відповідно узгоджують співвідносні слова за родом стрижневого слова скорочення, якщо ж відмінюють, то обирають чоловічий рід для слів, що пов’язані зі скороченням.

А як щодо НАН (Національна академія наук)? Чи УАН (Українська академія наук)? Також чоловічий рід?

Не можна не помітити, що останнім часом в українській мові виразною є тенденція до відмінювання ініціальних (звукових – не буквених) абревіатур, що, в принципі, абсолютно нормально. НАНу, УАНу – не такі вже й рідкісні випадки, коли глянути на мовлення наших ЗМІ. Я особисто не вбачаю нічого поганого в такій тенденції. Вважаю цілком допустимим і такий, і такий варіант вияву граматичного значення цих слів. Головне – в межах одного тексту бути послідовним.

[Мавка]

Вважаю цілком допустимим і такий, і такий варіант вияву граматичного значення цих слів. Головне – в межах одного тексту бути послідовним.

Не буде помилкою?

[Savo]

Не буде помилкою?

Як вам сказати... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Якщо перевіряти шкільний, студентський твір, залежатиме, як потрактує конкретний випадок вчитель / викладач. А чим він користуватиметься, коли назви не буде в жодному словнику? За логікою, мав би глуздом і власним чуттям.
Я, приміром, не категоричний у випадках на такий кшталт і майже завжди на боці того, хто пише.
Коли йдеться про редагування текстів у ЗМІ, літературі, зважаю на поширеність того чи того варіанта. Людина рідко коли сама зважиться відмінювати скорочення, якщо довкола переважає невідмінюване вживання. Якщо ж живомовна практика засвідчує флексійний узус, то чому б його не поширювати, особливо коли йдеться про назви, ще не внормовані?
У випадку з конкретним МАЛіЖем моє мовне чуття підказує, що відмінюваний варіант звучить краще, приємніше для вуха, ніж невідмінюваний. Тим більше, що й людина, яка прийшла з того середовища, використовує саме форму із закінченням.

Щодо НАН / НАНу, очевидно, варто зважати ще на скорочення НАНУ, де останній компонент (України) збігається з формою родового відмінка, якщо змінювати НАН. Тому в цьому випадку я б усе-таки залишав НАН без відмінювання.

[Мавка]

Зауважила, що відмінюються саме звукові ініціальні абревіатури та абревіатури змішаного типу (поєднання складу/складів й окремих літер) із закінченням на твердий приголосний. А буквені за відмінками не змінюються.
Наприклад, ВАК - Вища атестаційна комісія. Чуєш про затвердження президією ВАКу, ВАКом України. А вже ГДР чи ЦРУ я залишила б невідмінюваними.

Тому в цьому випадку я б усе-таки залишав НАН без відмінювання.

Згодна.


Натрапила на цікаву розвідку: "Абревіація як словотвірний засіб у чеській та українській мовах
(на матеріалах майбутнього українсько-чеського словника скорочень)".

Стосовно відмінювання абревіатур, їх можна взагалі розподілити у дві групи: абревіатури та абревіатури . Система, за якою було б можливо достовірно розподілити всі українські скорочення на ці дві групи, на жаль, не існує. У деяких наукових розвідках пропонують правила щодо відмінювання абревіатур, але вони неповні, тобто не враховують усі випадки використання скорочень.
Відмінюваними вважаються такі абревіатури, що утворені від загальних назв і вимовляються, внаслідок їхнього частого та широкого вживання, як прості слова, навіть можна сказати, що вони стали простими словами, наприклад, ЗАГС – і тому подібне; далі також ініціальні абревіатури, до останньої літери котрих протягом відмінювання додаються без будь-якого знака відповідні закінчення, що пишуться з малої літери, наприклад, до МНБа, (Міністерство національної безпеки), у СЕПТі (Європейська конференція адміністрацій зв'язку), у ЛАЗу (Львівський автомобільний завод) і тому подібне; до відмінюваних абревіатур належать також звукові та складові, що відмінюються як іменники, на котрі вони схожі.
Не відмінюються: 1) абревіатури ініціальні та комбіновані, 2)абревіатури, які означають різного виду предмети, машини та механізми, а також 3) такі, у формі котрих виступають чисельні ознаки.
Для ілюстрації наведено наступні приклади: ВБ – важкий бомбардувальник, ВГ – Вечірня газета, журнал, ВГП − вентилятор головного провітрювання, ВМП – вироби медичного призначення, к. – копійка, кф – кінофільм, кф, коеф. – коефіцієнт, ЛК – лікарняна каса, обладн. – обладнання, ОВ – оптичне волокно, окр. арк. – окремий аркуш, ОШВ – об'ємна швидкість викиду, мед., д – денна форма навчання, авіабомба – авіаційна бомба, АВТП – акт про витрачання товарів, АХВ – автоматизація хімічних виробництв, кафедра, ТГП – теплогазопостачання, ТМ – теплова мережа, ТЯ – товарний ярлик та інші.

Детальніше тут.