Вживання їх, їхнього

Тут запитуйте про правильне написання, вимову слів, словотворення тощо в українській мові.

Модератори: Танка, vitaly1, Листопад

Відповісти
Степанида
Новоприбулий
Повідомлень: 6
З нами з: Чет лютого 05, 2009 5:55 pm

Вживання їх, їхнього

Повідомлення Степанида »

Підкажіть, будь ласка, як правильно вживати їх, їхнього. Про вживання поданих слів у науковому стилі.
Zozulka
Коректор пильний
Повідомлень: 240
З нами з: Чет травня 31, 2007 9:10 am

Вживання їх, їхнього

Повідомлення Zozulka »

Степанида писав:
Чет лютого 05, 2009 4:09 pm

Підкажіть, будь ласка, як правильно вживати їх, їхнього. Про вживання поданих слів у науковому стилі.



http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx?uid=30901
Листопад
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 2080
З нами з: Сер грудня 27, 2006 2:06 pm

Вживання їх, їхнього

Повідомлення Листопад »

Степанида писав:
Чет лютого 05, 2009 4:09 pm

Підкажіть, будь ласка, як правильно вживати їх, їхнього. Про вживання поданих слів у науковому стилі.


Їх — їхній
Їх — родовий або знахідний відмінок множини від займенника вони. “З товаришами легко зійшовся, розважав їх різними витівками” (Олесь Гончар), “Над містом дим, колони хмар, їх рвуть вітри, мов клоччя вати” (Володимир Сосюра).

Іноді цьому слову надають невластивої функції присвійного займенника їхній. “У Лисогорах господарювали недбало: їх поле стояло в бур’янах” (з газети). Тут правильніше вжити їхнє поле... Використання їх замість них у сучасній літературній мові теж ненормативне. “Він обізвався до їх одним словом” (Іван Нечуй-Левицький). Сьогодні в такій фразі доречніше було б поставити до них.

Б. Антоненко-Давидович
Їх і їхній
Займенник їх звичайно є родовим або знахідним відмінком множини від займенника вони: «Товкло б їх отак головами!» (М. Рубашов). Цей займенник трапляється іноді й у функції присвійного займенника, тотожного до займенника їхній: «На їх окраденій землі» (Т. Шевченко). Проте нині в художній літературі й живому народному мовленні перевага надається присвійному займеннику їхній: «Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей» (А. Кримський); Їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні» (О. Олесь).

Щоб уникнути зайвого паралелізму, який не поширює наших мовних можливостей, а, навпаки, створює плутанину, краще в нашій поточній усній і писемній мові додержуватись присвійного займенника їхній: «У їхній стороні й зимою сонце» (Леся Українка).
Відповісти