Основознавець писав: ↑Суб липня 03, 2010 8:49 pm
І.Нечуй-Левицький і М. Старицький одпадають. Це підтверджує Б. Антоненко-Давидович:
Дієслово продовжити (продовжувати) означає українською мовою «зробити (робити) довшим, тривалішим
Це ж стосується подорожі.
А чому одпадають? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> Мені якось невтямки допоки. Тривалість, вважаєте, нечасова ознака? То просто загляньмо до словника. Я вів до того, що корінь довг (довж) може передавати не тільки протяжність у довжину, а й у часі. До слова, за такою логікою ми можемо забракувати й протягом з темпоральною семантикою. Адже твірне дієслово протягти з часовим значенням омонімічне з протягти, що позначає просторове поняття.
Між іншим, О. Пономарів пише те саме про ТРИВАТИ Й ПРОДОВЖУВАТИСЯ, що й Антоненко-Давидович (і цю думку я підтримую й додержуюся у власному мовленні), проте це не заважає відомому мовознавцеві вживати слова упродовж у значенні часового відтинку. Ось порівняйте. І ось.
Про подорож узагалі не зрозумів.
Основознавець писав: ↑Суб липня 03, 2010 8:49 pm
Усе інше викликає сумніви. Щодо довго, то ж кажуть довгий день, коли він здається таким, але ж од того тривалість незмінна. Мені видається, що тут логіка така, що день, рік чи будь-яку іншу статичну одиницю часу не можна змінити (продовжити), тому воно має свою сталу тривалість.
Ви говорите лише про єдиний значеннєвий відтінок слова довгий, замовчуючи інші значення. До речі, я все-таки говорив про довго, який, на відміну від довгий, має тільки часове значення. Гляньте на ілюстрації з наших класичних творів. Думаю, переконаєтеся, що помиляєтеся
Я вельми поважаю Івана Огієнка і визнаю його авторитет у науковому світі (здається, ваші сумніви якраз через його настанову), але треба мати на увазі, що мова не твориться імперативом однієї людини, хай і вельми поважної. До його думки можна прислухатися, утім абсолютизувати навряд чи варто. Мова від 1924 р., коли вийшов "Український стилістичний словник" цього автора, на місці не стояла, і деякі поради митрополита Ілларіона нині сприймаються як застарілі, принаймні варто до них ставитися критичніше. Наприклад, Огієнко вважав, що не слід уживати , а лиш ; не , а тільки ; не шаровари, а шаравари; не смаглявий, а лиш смугля́вий тощо.
Основознавець писав: ↑Суб липня 03, 2010 8:49 pm
З іншого боку, чому цього значення не фіксують 11 словників з ресурсу, який зараз недоступний?
Не знаю чому. Можливо, через те, що навіть СУМ подає біля цього слова примітку . Та чи значить це, що такого значення за словом упродовж в українській мові нема? Навряд. Воно поширене. Причім і в лінгвопрактиці людей, мовне чуття і вибагливість у слововживанні яких добре відомі. Візьміть того ж О.Пономарева...
