Києво-Печерська лавра

[Анатолій]

Підскажіть, будь ласка, чому треба писати Києво-Печерська лавра, а не Київо-Печерська лавра? Адже перший компонент, наскільки я розумію, від «київський», а не «Київ». Це просто внормоване непорозуміння чи є якесь правило, що пояснює, що правильний варіант — Києво-Печерська лавра?
Дякую.

[стожари]

1. Географічні назви з іменниковими закінченнями — як українські, так і иншомовні — переважно відмінюємо як звичайні іменники І, II та III відмін:

І відміна: А́фрика — А́фрики, в А́фриці; Во́лга — Во́лги, на Во́лзі; Ло́хвиця — Ло́хвиці, Ло́хвицею, у Ло́хвиці; Махачкала́ — Махачкали́, у Махачкалі́; О́львія — О́львії, О́львією, в О́львії; Пра́га — Пра́ги, у Пра́зі; Шепеті́вка — Шепеті́вки, у Шепеті́вці;

II відміна: Буг — Бу́гу, на Бу́зі; Владивосто́к — Владивосто́ка, у Владивосто́ці (у Владивосто́ку); Га́йсин — Га́йсина, Га́йсином, у Га́йсині; Ду́бно — Ду́бна, Ду́бном, у Ду́бні; Е́динбург — Е́динбурга, в Е́динбурзі (в Е́динбургу); Ки́їв — Ки́єва, у Ки́єві; Лихосла́вль — Лихосла́вля, Лихосла́влем, у Лихосла́влі; Луга́нськ — Луга́нська, Луга́нськом, у Луга́нську; Львів — Льво́ва, Льво́вом, у Льво́ві; Орел — Орла́, Орло́м, в Орлі́; Псков — Пско́ва, Пско́вом, у Пско́ві; Пу́шкін — Пу́шкіна, Пу́шкіном, у Пу́шкіні; Терно́піль — Терно́поля, Терно́полем, у Терно́полі; Токма́к — Токмака́, у Токмаці́ (у Токмаку́); У́жгород — У́жгорода, У́жгородом, в У́жгороді;

http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/123.html

http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-4.html

[********]

1. Географічні назви з іменниковими закінченнями — як українські, так і иншомовні — переважно відмінюємо як звичайні іменники І, II та III відмін:

І відміна: А́фрика — А́фрики, в А́фриці; Во́лга — Во́лги, на Во́лзі; Ло́хвиця — Ло́хвиці, Ло́хвицею, у Ло́хвиці; Махачкала́ — Махачкали́, у Махачкалі́; О́львія — О́львії, О́львією, в О́львії; Пра́га — Пра́ги, у Пра́зі; Шепеті́вка — Шепеті́вки, у Шепеті́вці;

II відміна: Буг — Бу́гу, на Бу́зі; Владивосто́к — Владивосто́ка, у Владивосто́ці (у Владивосто́ку); Га́йсин — Га́йсина, Га́йсином, у Га́йсині; Ду́бно — Ду́бна, Ду́бном, у Ду́бні; Е́динбург — Е́динбурга, в Е́динбурзі (в Е́динбургу); Ки́їв — Ки́єва, у Ки́єві; Лихосла́вль — Лихосла́вля, Лихосла́влем, у Лихосла́влі; Луга́нськ — Луга́нська, Луга́нськом, у Луга́нську; Львів — Льво́ва, Льво́вом, у Льво́ві; Орел — Орла́, Орло́м, в Орлі́; Псков — Пско́ва, Пско́вом, у Пско́ві; Пу́шкін — Пу́шкіна, Пу́шкіном, у Пу́шкіні; Терно́піль — Терно́поля, Терно́полем, у Терно́полі; Токма́к — Токмака́, у Токмаці́ (у Токмаку́); У́жгород — У́жгорода, У́жгородом, в У́жгороді;

http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/123.html

http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-4.html

У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):
Канів — Канева, Київ — Києва, Фастів — Фастова, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова.

[Savo]

Адже перший компонент, наскільки я розумію, від «київський», а не «Київ».

Та навряд чи від "київський". Адже перша основа тоді повинна б мати й суфікс -ськ-. Узагалі, складно 100-відсотково точно знайти мотиваційну базу цього утворення: воно давнє й фактично маємо справу з традиційним принципом правопису.

На такий самий кшталт пишемо також:
Києво-Галицька митрополія
Києво-Могилянська академія
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник
Києво-Печерський монастир
Києво-Печерський патерик
Києво-Руська Держава
Києво-Флорівський Вознесенський жіночий монастир.

Що ж до закономірності Є у формі Києво – сумнівів нема. Стожари й Родзинка слушно вказали правило. Тож Київо- – було б помилкою (відкритий склад для звука і суперечить нормі), натомість гіпотетичне Київсько- було б правильним.