Гамувати і тамувати

Вів вересня 15, 2009 10:07 pm

Біль краще гамувати чи тамувати?

Сер вересня 16, 2009 6:55 am

І так, і так можна. Принаймні, так каже словник під ред. Кримського. Та й узагалі, вже тільки йно покладаючись на здоровий глузд, щодо іменника "біль" цих два дієслова можна вживати сміливо.
~~[quote]~~- заглушать шать боль - гамувати біль
- отводить боль - здіймати, гамувати біль
- остановить слезы, кровь, боль - тамувати (сов. втамувати, затамувати), гамувати (сов. вгамувати, погамувати), спинити, запинити сльози, кров, біль (Російсько-український академічний словник 1924-33 рр., А. Кримський, С. Єфремов)[/quote]

Сер вересня 16, 2009 8:03 am

Іменник біль може сполучатися з обома дієсловами. Але, як стверджує наш відомий мовознавець Євгенія Чак, ці вислови матимуть різний зміст:
~~[quote]~~Тамувати, гамувати. Основне значення слова тамувати — «стримувати». «Дівчина дивилась на мене своїми незрячими очима і жадібно, тамуючи подих, слухала мою розповідь». (С. Журахович.) «— Покурюєш? — ледве тамуючи злість, вимовив Заруба». (В. Кучер.)
Крім цього основного значення, слово тамувати може передавати ще й інші відтінки, зокрема «переборення або заглушення в собі якогось почуття»: «Сергій насунув нижче на лоба картуза, кинув крадькома погляд на Ніну. Вона стьобала колоском себе по ногах, кусала губи, тамуючи сміх». (Ю. Мушкетик.) «Чим ближче підходила вона до чорної смуги лісу, тим ставало їй страшніше. Та вона тамувала в собі отой мимовільний страх і, не зупиняючись, ввійшла нарешті в знайомий їй змалечку ліс». (А. Шиян.) «Тамувала в роботі їдкий біль, хотіла втекти подалі від сорому». (А. Хижняк.)
Основне значення слова гамувати — це «заспокоювати», «притуплювати гостроту почуття чи відчуття». «Усі розбивали, грабували й палили. Село винувато, село буде і одвічати. Але село не хотіло. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи. Спокійніші всіх гамували». (М. Коцюбинський.) «Гамуючи шалене биття серця, піднімаюсь по сходах». (Ю. Мушкетик.)
Слову гамувати властивий і такий відтінок, як «припиняти». «Перші болі завдають серцю глибоких кривавих ран, але юне серце здатне гамувати біль і вкриватися рубцями». (М. Чабанівський.)
Отже, тамування — це стримування, гамування — припинення чогось.
Слово біль може сполучатися з обома дієсловами: тамувати біль означає «терпіти його, пересилюючи себе, зосереджуючи свою увагу на іншому», а гамувати біль — це «намагатись припинити його або принаймні хоч заспокоїти». «Напружуючи всі сили, тамуючи біль, підтягаючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій, вистеленій мохом землі». (С. Скляренко.) «Для гамування болю лікар виписав дівчинці спеціальні ліки».[/quote]

Сер вересня 16, 2009 10:40 am

Слушна думка.
***
До речі, дуже практичний посібник оцей Євгенії Чак "Чи правильно ми говоримо?".
Звичайно, використано (у першому наближенні) назву відомої праці Б. Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо?".

Сер вересня 16, 2009 6:09 pm

Цікаво, що Сучасний тлумачний словник української мови (Київ, Арій, 2007) дає схоже з Словником.net тлумачення слова тамувати, тільки у першому значенні подає 1.Зупиняти, затримувати кров.
Приклади використання слова тамувати в літературі здебільшого стосуються п.2, тобто тамування почуттів (сліз, болі, страху тощо).
А от знайшла такий приклад:
"Поранених було чимало. Поки йшла невпорядкована боротьба, годi їм було видiстатися з безладної товпи, не один, не маючи хвилини спокою, стрiляючи або кидаючи чим там безупинно, не помiчав навiть, що в нього ллється кров,- аж тепер це побачив або почув i вiдходив на бiк, пiд мур, де старi козаки тамували кров хлiбом i павутиною або прямо стрiльним порохом, розпущеним у слинi." (Богдан Лепкий, Мазепа)

В словнику є також зворотні форми цих дієслів
ГАМУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок. Стримуватися, заспокоюватися.
ТАМУВАТИСЯ, -ується, недок. Утрачати силу вияву; зменшуватися; притуплятися
(про почуття, бажання тощо). // у чому, рідко. Вгамовуватися, заспокоюватися, знаходити своє задоволення.

"Не менше радiла й Прiська, сидячи сама собi в хатi... З серця неначе хто камiнь зняв, сльози вгамувалися... Думки легенькi такi плутаються в головi... "Сказано, як добра людина знайдеться... сказано-то..." - шепче сама собi Прiська." (Панас Мирний, Повія)

А от прикладів використання в літературі чи в мовній практиці слова тамуватися мені не доводилось. Хто знає, наведіть, будь ласка.

Сер вересня 16, 2009 6:57 pm

Танка писав: ↑
Сер вересня 16, 2009 4:09 pm
А от прикладів використання в літературі чи в мовній практиці слова тамуватися мені не доводилось. Хто знає, наведіть, будь ласка.

Жагу не пробували втамувати? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Сер вересня 16, 2009 7:10 pm

Танка писав: ↑
Сер вересня 16, 2009 4:09 pm

А от прикладів використання в літературі чи в мовній практиці слова тамуватися мені не доводилось. Хто знає, наведіть, будь ласка.

Ось, пані Танко, здається, кілька знайшов:

З упливом часу всі ті давні урази і кривди не тамуються (Марко Вовчок, VI, 1956, 303);

Недарма ж так тамується дихання, коли вони вчитуються в ті рядки (І. Ле, Міжгір'я, 1953, 26);

В кожнім разі то не була цікавість просто з нудьги, від такої цікавості не іскряться так очі й не тамується так подих (І. Багряний, Сад гетсиманський);

Причаєна сама в собі,
вода тамується та глибне;
а там, де пройми голубі,
стримлять стеблини непохибно (П. Мовчан, На узвороті, або Криниця Іллі Турчиновського);

Ми не можемо знайти якоїсь дрібниці, хоч пам'ятаємо, де ми її бачили востаннє, нарешті знаходимо ту річ у зовсім іншому місці з почуттям, що спіймали світ на гарячому, на якійсь невідповідності, недбалості... звичайно, дорослі кажуть, що це помилка — і таким чином тамується природна недовіра дитини (С. Лем, Зі спогадів Ійона Тихого, переклад М. Біденка).