Фразеологізми

[Дмитро]

фразеологізм: нога за ногою.Це- ступати повільно?

Так, правильно. Ось стаття з Фразеологічного словника української мови В. Ужченка та Д. Ужченка:

Нога за ногою. Повільно, неквапливо, ледве-ледве. — Ідуть повільно, нога за ногою плетуться. (Р. Чумак. Великий луг) Синоніми: ледь ноги переставляти; крок за кроком.

А ще можна сказати іти повагом (тихо, помалу-малу, поступцем), повільною (тихою) ходою; тільки що ступати; ледве дибати; плентатися; чвалати; плуганитися і т. д.

[Листопад]

А ще можна сказати іти повагом (тихо, помалу-малу, поступцем), повільною (тихою) ходою; тільки що ступати; ледве дибати; плентатися; чвалати; плуганитися і т. д.

Дивно, що слово чвалати має два значення - фактично протилежних. /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />

[Дмитро]

Дивно, що слово чвалати має два значення - фактично протилежних. /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />

Розвиток у мовної одиниці протилежних значень, поляризація її значень зветься енантіосемією. Слів, що мають енантіосемію, чимало. Часто-густо ми їх навіть не помічаємо. Як приклад можна навести ще й такі слова, як слава (хвала й ганьба), рубати (стинати /дерева/ й будувати /хату/), відмерзати (відтавати й гинути від морозу), сходити (підніматися й спускатися), шпетний (бридкий та охайний) і т. д.

[Листопад]

Розвиток у мовної одиниці протилежних значень, поляризація її значень зветься енантіосемією.

Це зрозуміло. Просто я ніколи не чула у народній мові чвалати у значенні повільно йти; плентатися. /ah.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ah:" border="0" alt="ah.gif" /> Тому й здивувалася.

[Selyd]

Це зрозуміло. Просто я ніколи не чула у народній мові чвалати у значенні повільно йти; плентатися. /ah.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ah:" border="0" alt="ah.gif" /> Тому й здивувалася.

Вживалось чвалати тільки з негативним відтінком. Нейтральне забарвлення відсутнє.
Стосовно людини. І мова не про швидкість, хоча вона наявна. А про оцінку людини.

Дієслово чвалати щодо швидкого руху вживалось тільки в формі


не казали.

[chuhr]

Допоможіть підібрати антоніми до фразеологізмів:
робити з мухи слона - а применшувати як?
як намальований (гарний) - а негарний як?
а також не можу знайти відповідні фразеологізми до слів веселий-сумний.

[Дмитро]

Допоможіть підібрати антоніми до фразеологізмів:
робити з мухи слона - а применшувати як?

У Словникові фразеологічних антонімів і справді не наведено жодного звороту з протилежним значенням. Здається, в пригоді можуть стати мов не добачати, не добачати під носом, не добачати слона (вола), дивитися крізь пальці, заплющувати очі, пускати позаочі.

як намальований (гарний) - а негарний як?

Тут можна вправлятися без кінця:
Як (наче, неначе і т. д.) чорт, дідько, відьма [в коноплях, з лисої гори], мара, смерть, могила, атомна війна і т. д.; гидко глянути, з душі верне; наче (неначе, ніби і т. д.) чорт [на виду, на обличчі тощо] сім кіп гороху змолотив...

[Танка]

робити з мухи слона - а применшувати як?

Може, якоюсь мірою це:

[chuhr]

Згадала: сумний - це мов у воду опущений.
ще тільки підібрати фразеологізм до слова веселий.

[Танка]

У "Фразеології сучасної української мови" В.Д.Ужченко, Д.В.Ужченко наводять:
[quote]"Словник "Красне слово — як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій" (2003) Г. Доброльожі містить 8 тис. порівнянь, переважно двочленної будови (пустий як бочка), однак зустрічаються й одночленні структури (порівняльний сполучник + об'єкт порівняння), хоч можлива й експлікація образу. Тоді структура постійного порівняння ускладнюється (палке кохання як негода: минає швидко). Звичайно на один суб'єкт нанизується декілька об'єктів порівняння: знає: все як старий, як облупленого, як свої старі чоботи, як свою кишеню, як свою руку. Словник побудований за ідеографічним принципом. За тематикою постійні порівняння розподілені між одинадцятьма розділами. Серед них порівняння на позначення: 1) інтелектуальних здібностей людини (розумний: кмітливий як куниця, як сон; пильний як кіт, як око); 2) моральних якостей людини (брехливий: бреше як Антон на рибалці, як воду п'є; чесний: душа мов безхмарне небо, мов пісня); 3) рис характеру людини (байдужий: говорити як воду товкти, як до пня, як до стовпа; холодний як день осінній, як жаба, як лід); 4) емоційного стану людини (веселий: веселий як весна, як весьолуха, як ясочка; сумний: ходить як душа без тіла, як чоловіка згубив); 5) естетичних якостей людини (чистий: прозорий як скло, як сльоза); 6) фізичних ознак людини (блідий: білий як день, як із молока вилитий); 7) фортунальної сфери в житті людини (невдача: б'ється як золота рибка, як карась в очереті); 8) суспільних та родинних стосунків між людьми (бідний: голий як бич, як бідний стіл; самотній, живе як вовкулака, як кажан у дуплі); 9) фізіологічних потреб та властивостей людини (їсти: голодний як вовк, як зроду-віку не їв); 10) динамічних та статичних ознак людини (ходити: би корова по льоду, би малює; стояти: стоїть наче ноги вкопав у землю, як лома ковтнув); 11) абстрактних понять (багато: яку решеті дірок, яку рукавиці)."[/quote]