1) Для мене "мусити" - це, серед іншого, мати внутрішнє відчуття обов’язку щось зробити. Якщо йдеться про зовнішню, тобто поставлену кимось іншим умову, то краще вжити "мати", "бути повинним", "бути зобов’язаним".
Можна уявити такий діалог:
- Ти не зобов’язана цього робити.
- Проте я зроблю це. Розумієш, я мушу це зробити!
2) Крім того, доречне вживання "мусити" в значенні "діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним" (Словник.нет). "Хоч як не хочеться, а мусиш."
[quote]МУСИТИ, мушу, мусиш, недок., з інфін. 1. Уживається як член складеного присудка у знач.: повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.). // Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним. ** Мусить бути, у знач. вставн. сл. – напевне. 2. діал. Могти.[/quote]
3) Антоненко-Давидович говорить про крайній ступінь потреби:
[quote]У повсякденному усному мовленні, ба навіть у художніх творах дієслово мусити витискує останнім часом інші, більш підхожі для того чи іншого випадку дієслова. Кажуть, наприклад: «Я мушу сьогодні прийти до вас поговорити про всяку всячину», — коли тут краще було б сказати: «Я маю сьогодні прийти до вас…» Чому саме так? А тому, що дієслово мусити вказує на крайній ступінь потреби («Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців». — М. Коцюбинський), а яка тут крайня потреба, коли хочуть говорити про всяку всячину! Інша річ, коли йдеться про щось серйозне, поважне, — тоді треба сказати: «Я мушу до вас прийти в одній невідкладній справі».
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов’язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила…»
Якщо такої категоричності потреби чи обов’язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам’яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).[/quote]