заголовок "Сухе незбиране з вітаміном С" - чи потрібні коми?

[Sonrisa]

Чи потрібні коми у заголовку "Молоко сухе незбиране з вітаміном С". Чи може краще якісь інші розділові знаки поставити, чи можна взагалі нічого не ставити, зважаючи на те, що це заголовок?

[Savo]

Чи потрібні коми у заголовку "Молоко сухе незбиране з вітаміном С". Чи може краще якісь інші розділові знаки поставити, чи можна взагалі нічого не ставити, зважаючи на те, що це заголовок?

Нічого не ставте. У заголовку — і поготів. Непоширені узгоджені означення в постпозиції можуть відокремлюватися, але тільки факультативно – при бажанні автора їх інтонаційно виділити.

[Ганна]

Непоширені узгоджені означення в постпозиції можуть відокремлюватися, але тільки факультативно – при бажанні автора їх інтонаційно виділити.

Я б не ставила ком тому, що це термінологічна сполука. А в іншому разі коми були б потрібні.

Между однородными определениями, не связанными союзами, ставится запятая.

Определения являются однородными:

7) если стоят после определяемого существительного (в этом положении каждое из них непосредственно связано с определяемым словом и обладает одинаковой смысловой самостоятельностью), например: ...Я видел женщину молодую, прекрасную, добрую, интеллигентную, обаятельную... (Чехов).

Отступления от правила встречаются в стихотворной речи, что связано с ритмомелодикой стиха, а также в сочетаниях терминологического характера, где по условиям лексико-семантическим определения даже в положении после определяемого существительного могут быть неоднородными, например:

а) Здравствуйте, дни голубые осенние... (Брюсов);

б) груша зимняя позднеспелая; трубы тонкостенные электросварные нержавеющие; кран мостовой электрический грейферный. (Розенталь)

Наприклад, "книга нова, цікава". Без коми звучало б як термінологічна сполука.

[Savo]

Я б не ставила ком тому, що це термінологічна сполука. А в іншому разі коми були б потрібні.

Наприклад, "книга нова, цікава". Без коми звучало б як термінологічна сполука.

Все логічно. Один нюанс – це правила російської пунктуації.
А наша ось.
Насамперед маю на увазі це:

Неоднорідні означення частіше стоять перед іменником, зрідка — після нього:
Усе застеляла мла вечірня пахучая (Марко Вовчок).
На чорній зритій землі по краях поплуталась огудина суха гарбузова (А. Головко).

Як бачите, в українській мові постпозитивні означення не обов’язково однорідні.

[Ганна]

Як бачите, в українській мові постпозитивні означення не обов’язково однорідні.

Дякую. Проте гадаю, що ці приклади підпадають під пункт 7а. Звучить поетично, і якраз тому, що без ком. Чи є приклади, що виходять за межі тих двох пунктів?

[Savo]

Дякую. Проте гадаю, що ці приклади підпадають під пункт 7а. Звучить поетично, і якраз тому, що без ком. Чи є приклади, що виходять за межі тих двох пунктів?

Я ж навів правила українського правопису, який не говорить ні про термінологічність сполук, ні про те, що постпозитивні означення слід обов’язково кваліфікувати як однорідні. Себто приміток у нас наче теж вистачає, але таких, як у російській пунктуації, нема. Тобто посилатися на останню в нас просто нема підстав. Маємо ж свій правописний закон.

[Ганна]

Я ж навів правила українського правопису, який не говорить ні про термінологічність сполук, ні про те, що постпозитивні означення слід обов’язково кваліфікувати як однорідні. Себто приміток у нас наче теж вистачає, але таких, як у російській пунктуації, нема. Тобто посилатися на останню в нас просто нема підстав. Маємо ж свій правописний закон.

Та й сама не рада посилатися на російське джерело... Але з Правопису не завжди зрозуміло, як правильно ставити розділові знаки в складних випадках. Порадьте, будь ласка, щось... Дякую.