Форум Словник.UA

Не плутайте грішне з праведним, себто орфографію з тлумаченням.

Хе. Тлумаченню віримо, а орфографії - ні. /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> Залізна логіка. До того ж - жіноча. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

До речі, останнє, мабуть, за радянського часу видання Українського радянського енциклопедичного словника в трьох томах, фіксує лише форми Світязь, Світязьке озеро (том 3, с. 179, 1987).

Злата писав: ↑

Нед березня 21, 2010 12:41 pm

Хе. Тлумаченню віримо, а орфографії - ні. /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> Залізна логіка. До того ж - жіноча. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

Логіка тут цілком нормальна. Бо, приміром, раніше писали Ціцерон, а тепер - згідно з Укр. правописом - Цицерон, однак, незважаючи на зміну написання прізвища, давньоримським політичним діячем, видатним оратором, філософом та літератором він так і залишився. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Давайте тоді перелопатимо усю "совкову" (з Ваших же слів) Радянську енциклопедію. Можливо, і там відшукаємо ляпсуси "не для нашого хотіння". Вважаю, що балакати і наводити вагомі аргументи - дві різні речі. Якось на форумі один дописувач висловився: "Категоричність – не найкращий аргумент там, де однозначності нема". Отож, переливати з пустого в порожнє, не маючи жодних достовірних доказів, тут таки зайве. І зі свого боку дискусію завершую.

Злата писав: ↑

Нед березня 21, 2010 1:07 pm

Отож, переливати з пустого в порожнє, не маючи жодних достовірних доказів, тут таки зайве. І зі свого боку дискусію завершую.

/good.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":good:" border="0" alt="good.gif" />

Григір Левкович Аркушин, професор кафедри історії та культури української мови, у своїх словниках також пише про с. Світязь Шацького району Волинської області. Однак розповів, що коли студенти університету їздили до Шацьку записувати фольклорний та діалектний матеріал, то привезли іще одне сказання щодо походження назви населеного пункту. Мовляв, назва топоніма походить від свити. Жителі села, чоловіки, носили сорочки до колін, неширокі штани, перепоясувалися поясом; взимку, коли було холодно, одягали хутряні кожухи, а восени чи навесні усі ходили в сукняних свитах.
Скажете, що це також одна з легенд, переповіданих народом. Однак не можна уникати припущень, що то таки правда.
Отож, етимологія назви Світязь і справді неясна. Але й відкараскуватися від народних сказань, керуючись (аж так категорично) правилами Правопису, теж не варто.

Злата писав: ↑

Пон березня 22, 2010 12:41 pm

Григір Левкович Аркушин, професор кафедри історії та культури української мови, у своїх словниках також пише про с. Світязь Шацького району Волинської області. Однак розповів, що коли студенти університету їздили до Шацьку записувати фольклорний та діалектний матеріал, то привезли іще одне сказання щодо походження назви населеного пункту. Мовляв, назва топоніма походить від свити. Жителі села, чоловіки, носили сорочки до колін, неширокі штани, перепоясувалися поясом; взимку, коли було холодно, одягали хутряні кожухи, а восени чи навесні усі ходили в сукняних свитах.
Скажете, що це також одна з легенд, переповіданих народом. Однак не можна уникати припущень, що то таки правда.

... а тоді всі селяни покидали ці свити в найближче озеро (мабуть, мода минула), і стало воно Свитязем, себто свитяним озером (а доти воно безіменне було, бідолашне)... Чергова спроба народного етимологізування – гарна казочка. (Щодо назви села – і поготів: зазвичай найменування населених пунктів вторинні проти назв об’єктів оро- чи гідроландшафту.) І Григір Левкович, якого вельми шаную, Вам про це мав сказати. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

У мовознавчій науці щодо походження назви є кілька версій. Наразі вони тут не наводилися, тож оприлюдню деякі. Одна з гіпотез запропонована І.Спрогісом. Він виводить гідронім з литовського svetus, яке, на думку дослідника, запозичене балтійською мовою з іллірійського Σvetuas «білий, світлий». На іншомовне походження назви вказують О.Соболевський та М.Фасмер. Останній виводив назву з давньоісландського Huiting<huitr «білий», зближуючи з лексикою гнізда світл- [Фасмер, 3, 582].
Український топоніміст Ямко корінь цієї власної назви виводить з праслов. viti «вити, крутити» < і.-є. *ṷei- (*ṷeia-, *ṷi-) «гнути, крутити, вити», мотивуючи основу особливостями конфігурації озера «звивисте, криве». В.Шульгач, аналізуючи старожитню гідронімію України, повязує Сві(и)тязь із відповідним апелятивом — sъvitęzь «крива, зігнута, опукла форма».

Нині маємо нормативну форму, зафіксовану чинним правописом, – Світязь. Флексію родового відмінка цей же правопис також наводить. Тож питання, порушене в темі, вичерпано. Літредактори цього й повинні дотримуватися. А етнографи, фольклористи, діалектологи чи інші реконструктори давнини хай шукають далі: цілком можливо, знайдуться незабаром й інші гіпотези, що матимуть під собою наукове підґрунтя. Отоді можна буде говорити про зміну написання в наступній версії правопису.

Але й відкараскуватися від народних сказань, керуючись (аж так категорично) правилами Правопису, теж не варто.

Усьому своє місце.

Щойно в неті відшукала цікавий матеріал про Світовида — бога осіннього сонця, який "Землю, Сонце наше і Звізди держить і Світ міцнішим творить”. часто називався – це його давніша назва, а також таке його ім’я переважало у західних слов’ян. Володимир Шаян писав про Світовида як про Творчого Духа Всесвіту, який є ”Сином Найвищого Світла, у своїй природній Істоті із ним Єдиний і Тожсамий. Він був і є по всі часи Сварожичем – сином Сварога”.

Отож, мають гадку, що й славетне волинське озеро Світязь також пов’язане зі Світовидом. Адже, окрім лісів, священними вважалися й озера. Тим більше, що у західно-слов’янських літописців друга частина імені – вит – часто передається латинським vitus, що дає право припускати тут слов’янське витязь: Світовид(т) – Світовитязь – Світязь.

Злата писав: ↑

Сер березня 24, 2010 7:41 pm

Отож, мають гадку, що й славетне волинське озеро Світязь також пов’язане зі Світовидом. Адже, окрім лісів, священними вважалися й озера. Тим більше, що у західно-слов’янських літописців друга частина імені – вит – часто передається латинським vitus, що дає право припускати тут слов’янське витязь: Світовид(т) – Світовитязь – Світязь.

Витязь, пані Злато, вважається запозиченням із германських мов і пов’язується зі основою слова вікінг.

Sova писав: ↑

Сер березня 24, 2010 7:55 pm

Витязь, пані Злато, вважається запозиченням із германських мов і пов’язується зі основою слова вікінг.

Дякую. Однак матеріал цікавий.