unikal писав: ↑Пон вересня 19, 2011 6:34 pm
Ви вважаєте, що Великдень називати п(П)аскою правильно?
До категорії правильно / неправильно. Що, на ваш погляд, є критерієм правильності?
Доки почую вашу думку, викладу позицію сучасного мовознавства, зокрема розділу цієї науки – лексикології. Нормативне (у цьому випадку можна вважати за синонім правильного) значення в слова виникає внаслідок закріплення за певним звуковим комплексом суспільно-мовною практикою поняття про явище чи предмет реальної дійсності. У випадку з Паскою ми це маємо. Цей лексико-семантичний варіант був унормований завдяки широкому побутуванню в живорозмовній мові й через підтвердження авторитетом майстрів красного письменства. Як уважаю я, геть неважливо. Якщо цікаво, чи вживаю сам слово Паска на позначення свята, – так, використовую. Бо так кажуть мої батьки, казали дідусі й бабусі, тепер так кажуть і мої діти. А правильність його потверджена НОРМАТИВНИМИ академічними словниками, моя ж думка – справа десята.
Ось один із них, СУМ:
ПАСКА, -и, ж. 1. Солодкий здобпий високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до великодня. Ґаздиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючися гнати від себе всяку злість і нечисть (Хотк., II, 1966, 37); З пухкої жовтої середини паски, печеної, видно, на молоці та крашанках, блищав кінчиком золотий ланцюжок (Олесь Гончар, II, 1959, 73).
2. церк. розм. Те саме, що Великдень. У широких пробоях тих бійниць тирчали [стирчали] горлаті жерла пушок, з котрих у великі свята, от як на різдво або на паску, стріляли (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Забув, якого року, навесні, напередодні паски, повідь случилась така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба не знали (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 483).
Ось другий, орфографічний словник:
[attachmentid=306]
Ще один – академічний словник синонімів:
ВЕЛИ́КДЕНЬ (християнське весняне свято, присвячене воскресінню засновника християнства - Ісуса Христа), ПА́СКА (ПА́СХА) розм. От і піст минає, Великдень незабаром (Панас Мирний); Навесні, напередодні Паски, повідь случилась (О. Довженко); На перші числа травня .. припадав якраз Великдень. Отже, міжнародне свято робітничого класу стикалося з.. Пасхою (І. Микитенко).
Ось ілюстрація з довідника, що має академічний гриф, авторства поважного мовознавця В.Жайворонка:
Великдень, [Свята] Пасха, Паска, Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, [Світле] Христове Воскресіння, Світла (Свята) неділя (свято Воскресіння Сина Божого [Ісуса Христа])
Ще – з «Уроків української мови»:
ПАСХА, ПАСКА, ВЕЛИКДЕНЬ
Чи взаємозамінні іменники пасха, паска, Великдень?
Ці три лексеми в розумінні “назва релігійного свята Воскресіння Христового” є стилістичними синонімами. Слово пасха (за походженням давньоєврейське) – церковнокнижне. На нього натрапляємо в українських перекладах Біблії: “Надходила юдейська пасха”. Використовується згаданий іменник у різних стилях нашої мови. Слово паска – фонетичний варіант пасхи. “У пробоїнах бійниць стирчали горлаті жерла гармат, з котрих і у великі свята, як от на різдво чи на паску, стріляли” (Панас Мирний). У художній літературі, фольклорі воно в цьому значенні є широковживаним. Проте основна назва Воскресіння Христового – Великдень (Великий день), яка засвідчується ще в текстах ХІ ст., зокрема в Остромировому євангелії. То буквальний переклад відповідного грецького найменування. “Тіснота як у церкві на Великдень! І протовпитися не можна” (Іван Нечуй-Левицький), “Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній, як на Великдень, хаті” (Михайло Коцюбинський). Від Великдень утворено прикметник великодній.
А втім, сумнівайтеся й далі, п. unikal, це геть непогана риса й ваше невід’ємне право.
