Форум Словник.UA

Шановні друзі, як ви гадаєте — правильно орієнтуватися, визначати напрям (шлях) по сонцю чи за сонцем, по зорях чи за зорями, по вітру чи за вітром? А може, є кращі варіанти?

Дмитро писав: ↑

Нед грудня 09, 2012 7:07 pm

Шановні друзі, як ви гадаєте — правильно орієнтуватися, визначати напрям (шлях) по сонцю чи за сонцем, по зорях чи за зорями, по вітру чи за вітром? А може, є кращі варіанти?

Часи для краси, а години по сонцю. Так у нас казали. Загалом усе, як на мене, має бути по: по сонцю, по зорях. по вітру, по халявах, по шапці...

Я -вил свои часы по солнцу – я поста́вив, наста́вив свого́ годи́нника за со́нцем

Академічний словник:
По ве́тру – за ві́тром.
Листо́чок пішо́в млинко́м за ві́тром
Зе́рно замі́ркувате – хоч за ві́тром пусти́
До Іллі́ хма́ри хо́дять за ві́тром, а з Іллі́ про́ти ві́тру
Корабль -тся по ветру – корабе́ль ли́не за ві́тром
Держать нос по ветру – трима́ти но́са за ві́тром
Погові́р (сла́ва) перено́ситься мов за ві́тром (по ветру)
...

думаю картина вже вимальовується /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Здається, не все так просто, пане Андрію. Як на мене, то вислови йти, линути, їхати і т. д. за вітром (проти вітру) означають чіткий напрям руху, відповідаючи на питання куди? Тобто йти, линути, їхати і т. д. туди, куди дме вітер (звідки дме вітер). Ці вислови подібні до вислову пливти за водою (проти води). Те саме можна сказати й про конструкції за сонцем (навпаки сонця), тобто йти в напрямі руху сонця (в напрямі, протилежному до руху сонця). Сполука навпаки сонця усталилася, гадаю, тому, що проти сонця найчастіше означає під сонячним світлом.
Мене ж цікавить сполука, яка відповідатиме на питання як? яким чином? Визначити шлях як? Розумію, що можна сказати залежно від того, де тепер сонце. Але ж це задовго. Та й щодо зір така конструкція не годиться. Де тепер зорі просто не звучить. Тим-то я й схиляюся більше до по. Приміром, пізнаємо ми по очах, по обличчю, по роботі тощо. Наведу лише два приклади з СУМа (стаття уг[color=#FF0000]а[/color]дувати):
[quote]Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в'юки, вгадуючи за обсягом і упакуванням їх вміст, якість і навіть асортимент (Зінаїда Тулуб);

Його захопив азарт бригади. Він поглядав на бригадира, бажаючи по його очах угадати, що треба робити (Юрій Яновський).[/quote]
Яке речення звучить природніше? Здається, друге. Чи ж не так? Хоч поставити годинник за сонцем вухо начебто й не ріже (годинник же нерухомий, тому й плутанини не виникає).

Дмитро писав: ↑

Пон грудня 10, 2012 4:16 pm

Яке речення звучить природніше? Здається, друге. Чи ж не так? Хоч поставити годинник за сонцем вухо начебто й не ріже (годинник же нерухомий, тому й плутанини не виникає).

Ми кажемо поставити годинник, а маємо на увазі його стрілки. І все ж таки поставити годинник за сонцем сприймається, як поставити його з того боку сонця. Як на мене.

гаразд, а як щодо вислову «жити за жінчиним загадом (розказом)» або «жити за звичаями, за статутом»? ніби відповідає на питання «як, яким чином»

Andriy писав: ↑

Вів грудня 11, 2012 3:06 pm

гаразд, а як щодо вислову «жити за жінчиним загадом (розказом)» або «жити за звичаями, за статутом»? ніби відповідає на питання «як, яким чином»

Гадаю, пане Андрію, сполучуваність іменників з прийменниками спирається переважно на традицію. Але й у висловах, що їх Ви навели, колись панували інші конструкції, зокрема і з по. Прийменник за з'явився в них пізніше. Ось лише кілька прикладів з дожовтневої літератури:

І, бувши в наймах, він робив роботу не тільки під загадом, але й без загаду. (Іван Нечуй-Левицький);

Сотник. А, видом видати, слихом слихати! Чи по волі, чи по неволі? (Тарас Шевченко);

Розбивав панів добреньких,
Убивав ксьондзів святеньких, Забирав жінок, дівчат,
І за сеє, по статуту, —
Тую "голову зопсуту"
Відрубати має кат (Борис Грінченко);

Мордан. Бо, як значить, вони танцюють по статуту... (Володимир Самійленко);

Дивиться дід — біля їх і сажалка; чи вона була, та він її не бачив, чи справді уродилась, як кажуть, по щучому велінню (Олекса Стороженко)

Кілька слів хотів сказати ще про конструкцію за загадом, за розказом. Крім наведеного під загадом, можна ще сказати під закаблуком, під пантофлею, під п'ятою. А також не забуваймо народного прислів'я . Тож можна робити , як накаже, скаже, як велять звичаї, як заведено і т. д. Навіть за радянського часу російські школярі жили по заветам Ильича, а українські — як заповів Ілліч. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Дмитро писав: ↑

Сер грудня 12, 2012 7:41 am

Гадаю, пане Андрію, сполучуваність іменників з прийменниками спирається переважно на традицію. Але й у висловах, що їх Ви навели, колись панували інші конструкції, зокрема і з по. Прийменник за з'явився в них пізніше.

Ще одне підтвердження зі словника Уманця та Спілки:

По обы́чаю = по звича́ю. — По козацькому звичаю пъють горілку до чаю. н. пр. — Турн по воєнному звичаю, з горілкою напившись чаю, [Сказать попросту, п'яний спав]. Кот.

Приклад зі словника Грінченка:

Ой летіла комашечка да по сонцю, припадала комашечка ік віконцю. Комашки! комашки! ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ном. № 339.