Щойно почув уривок якоїсь передачі про культуру мови і, як приклад, приказку: "Хіба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська". Ведуча зробила наголоси лопУцька і лЮдська. Грінченко подає: Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Словопедія надає приклади:
ЛОПУЦЬОК
душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия. Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський); — Спи спокійно, хлопче! — додав він (дяк), трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук). душа́ із лопу́цька. Невже він (Данило) такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах); Маковею,— спокійно вів Роман.— .. Ти .. в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б’є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар).
не з лопу́цька. Здатний до чогось серйозного, вартий уваги і т. ін. Сказано: кожна душа не з лопуцька, того ж хоче, що й людська (Марко Вовчок); — Ну та ми теж не з лопуцька (Ю. Мушкетик); Тільки дядьки теж не з лопуцька, дядьки теж навчилися дечому.. Навчилися, не забули (А. Дімаров).
Але я чув з вуст живих людей "Губа не з лопуцькА". Та й слово "ЛюдськА" задає наголос на останній склад.
Чи я помиляюся?
Душа не з лопУцька чи не з лопуцькА
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Душа не з лопУцька чи не з лопуцькА
Погрібний пише, що слід наголошувати так: лопуцьок, лопуцька.
А от слово людський подає з двома варіантами наголошування: людський
А от слово людський подає з двома варіантами наголошування: людський
Душа не з лопУцька чи не з лопуцькА
У нас говорили виключно "... не з лопуцькА".
Душа не з лопУцька чи не з лопуцькА
ЛЮдський і людськИй відрізняються значеннями, слово багатозначне:
http://sum.in.ua/s/ljudsjkyj
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&a...21&t=155800
ЛЮДСЬКИЙ
лю́дськи́й 1
прикметник
від: 'люди', 'людина'
лю́дський 2
прикметник
властивий справжній людині; достойний; людяний
А от слово людський подає з двома варіантами наголошування: людський
Ніхто ж не скаже "Кров лЮдська - не водиця"
Душа не з лопУцька чи не з лопуцькА
Наголос л[color=#FF0000]ю[/color] дський — основний. Він уживаний в усіх значеннях. А от людськ[color=#FF0000]и[/color] й не можна вживати в значенні "властивий справжній людині; людяний". Душа, постать, кров чи істота можуть бути і л[color=#FF0000]ю[/color] дською, і людськ[color=#FF0000]о[/color] ю. Вислови вийдуть тотожні.
Кров л[color=#FF0000]ю[/color] дська не водиця справді ніхто не скаже, бо порушить ритміку вислову. А от л[color=#FF0000]ю[/color] дська кров — то не водиця, проливати не годиться — річ звичайна. Ось іще приклад з літератури:
Кров л
[quote]Тне л [color=#FF0000]о[/color] дська кр [color=#FF0000]ю[/color] в гар [color=#FF0000]о[/color] ча, [color=#FF0000]я[/color]
Тзвич [color=#FF0000]о[/color] йна кр [color=#FF0000]а[/color] в звір [color=#FF0000]о[/color] ча, [color=#FF0000]я[/color]
Мна вл [color=#FF0000]и[/color] ви т [color=#FF0000]о[/color] т ход [color=#FF0000]у[/color] ли, — [color=#FF0000]и[/color]
На веслля в [color=#FF0000]і[/color] пра вб [color=#FF0000]е[/color] ли! (Леонід Первомайський). [color=#FF0000]и[/color] [/quote]