налокітник?

[lelka]

Надибала це слово у Бусла. Чи наше воно, адже по-українськи лікоть, а не локіть?

[Листопад]

Надибала це слово у Бусла. Чи наше воно, адже по-українськи лікоть, а не локіть?

Мабуть, раніше українці говорили і локіть, і локоть:
По локоть руки засукав. I цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав (І.Котляревський); Сидить за столом в червоному жупані, руки по локоть засукані... (П. Куліш); Коли мені Бог допоможе додому вернутися, то зараз, на першім сеймику, нароблю такого бешкету, що пізнають почому локоть (А. Чайковський); Близько локіть, та не вкусиш (Номис).
До речі, у словнику Кримського теж є налоко[і]тник.

[lelka]

Сучасні словники фіксують лікоть, ліктик, ліктьовий , тож налікотник виклядає логічніше, ніж налокітник .
До речі, той же словник Кримського відповідником до рос. локоть подає лікоть (хоча деякі давніші словники, як-от Грінченків, містять обидва варіанти - лікоть і локіть).

[Дмитро]

А є ще й підлокітник. Справді, з погляду сучасної мови ці слова звучать трохи незвично. Гадаю, поряд з налікотник та підлікотник можна ще вживати наліктя й підліктя. Може, й вони приживуться.