Скраю

[Валентин]

Мене на одному поетичному форумі покритикували за ці рядки: Кров’ю кропить горобина
Мур щербатий скраю храму. Мовляв, мур не може бути скраю храму, бо храм великий і тривимірний, а мур нібито малий і не перебуває з храмом в одній площині. Мені цікаво, а чи справді така аргументація має якесь підґрунтя і чи справді ніщо (мур щербатий для прикладу) не може бути скраю храму?

[Танка]

З чого вони вирішили, що той мур малий? Так, в СУМі є одне з значень, що мовить про невисоку загорожу навколо чогось. Але в першому рядку тлумачення бачимо, що це висока кам'яна або цегляна стіна.
[quote]Тут же за мостом направо починався обширний сад, обмурований
високим муром.
І.Франко, "Борислав сміється"

Високі зчорнілі муровані стіни з визубнями зверху кругом садка були схожі на стіни твердині й наводили сум.
І.Нечуй-Левицький, "Князь Єремія Вишневецький"[/quote]
Хіба не про високі стіни тут йдеться? А Китайський мур? Берлінський мур?

[Валентин]

З чого вони вирішили, що той мур малий? Так, в СУМі є одне з значень, що мовить про невисоку загорожу навколо чогось. Але в першому рядку тлумачення бачимо, що це висока кам'яна або цегляна стіна.

Хіба не про високі стіни тут йдеться? А Китайський мур? Берлінський мур?

А яка різниця високий той мур чи ні? Кому до того яке діло? Чи може він бути скраю храму? Ось суть питання.

[IgorKo]

Пригадав собор святого Юра. Довкола нього височіє кам'яний мур.
Хто б це вказав архітектору на його розмір і інше?
Прохання дати прочитати вірш увесь.

[Валентин]

Пригадав собор святого Юра. Довкола нього височіє кам'яний мур.
Хто б це вказав архітектору на його розмір і інше?
Прохання дати прочитати вірш увесь.

Крізь роздерті вітром хмари
Прозирає в раму ранок.
Обрій яро багряніє,
Пруг криваво червоніє
І чорніє труп на марах.
У фрамузі хрестовина,
Крізь фрамугу хуртовина,
Розчахнув вітрисько браму…
Кров’ю кропить горобина
Мур щербатий скраю храму.

Читать полностью: http://h.ua/story/158160/#ixzz2jlpilHSH

[Валентин]

http://nashe.com.ua/song/16754
Серед поля широкого і попід гаєм скраю.
Там стрілецька забутая могилонька стояла.

Пасла дівча дві корові і попід гаєм скраю
Споглянула на могилу і сплакала зі жалю.

Мо, скраю стосується лише тих речей. які мають краї, а храм має сторони? Теж ні.
Прірва має край:
Ой, коли б то та не скраю прірви,

Ой, коли б то та не скраю душ,
http://vstus.org/v-rsh-50-60-h-rok-v/oj-ko...ayu-pr-rvi.html

[Дмитро]

Гадаю, пане Валенине, Вам закинули те якісь математики, а не мовознавці. А село хіба не тривимірне? Ми ж кажемо скраю села, або край села, або покрай села. Те саме і з лісом, і з храмом, і з церквою:
[quote]Глянь, Басам сидить край храму,
Очі впер в святую браму
I тлумак в руках держить (Іван Франко);

Наш дім стоїть край церкви Сан-Дієго (Леся Українка);

Чиесь мале край церкви плаче тихо (Амвросій Метлинський).[/quote]
Просто прийменник скраю новішого походження. От і все. Чудовий вірш, пане Валентине, дуже глибокий, ритмічний, щемливий, з неповторним чергуванням звуків. Коли ж редактор десь не пропускає, спробуйте змінити скраю на поруч. Інший прийменник навряд чи підійде, бо зіпсує алітерацію.

[IgorKo]

-)))))))))))
Думаю пан Дмитро жартує, бо більша половина шанованих Форумчан і Форумчанок мають ось ту математичну, або наближену до неї освіту.
А стосовно вірша, погоджуюсь із думкою Автора попереднього допису, та висловлю свою: А чи не збіднимо ми текст замінивши свіже слово на інше, що із ужиткового ряду?

[Дмитро]

А стосовно вірша, погоджуюсь із думкою Автора попереднього допису, та висловлю свою: А чи не збіднимо ми текст замінивши свіже слово на інше, що із ужиткового ряду?

Звісно, збіднимо. Я запропонував це про всяк випадок, коли іншої ради вже не буде. Мені до душі і скраю. Але на колір і смак, як то кажуть...
Що ж до математиків, то я і справді пожартував. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> Але в кожному жарті є частка правди. Моя освіта теж ближча до математики, проте я ніколи не намагався спроектувати мовознавство на математику. У мові діють свої закони, часто-густо далекі від математематичних. Тому плутати мову з математикою не слід.